Провадження №1-кп/748/86/16
Єдиний унікальний № 748/640/16-к
21 квітня 2016 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015270320000138 від 21 жовтня 2015 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синьковичі Жовківського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
Сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включає в себе військову служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу відповідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 191 від 04 вересня 2014 року, солдат, поставлений на всі види забезпечення, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби, упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладається на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є справою всього українського народу і обов'язком кожного громадянина України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу під час мобілізації у війсковій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), діючи з прямим умислом, направленим на залишення військової частини та місця служби, 03 вересня 2015 року незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , повернувшись у розташування військової частини в АДРЕСА_2 12 вересня 2015 року.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що дійсно проходив військову службу за мобілізацією на особливий період в АДРЕСА_2 . 03 вересня 2015 року самовільно покинув місце служби, на службу повернувся лише 12 вереня 2015 року. У скоєному щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Дії обвинуваченого, що виразились у самовільному залишенні військової частини, вчинені в умовах особливого періоду, вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.4 ст. 407 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Враховуючи особу обвинуваченого, повне визнання вини, обставини, за яких обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті за інкримінований йому злочин та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ч.4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуюча ОСОБА_1