20 квітня 2016 року м. Київ К/800/7049/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 р.
у справі № 826/18700/15
за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Практика»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 р. у справі № 826/18700/15.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було залишено без руху та надано скаржнику строк до 05.04.2016 р. для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.
У зв'язку з тим, що касаційна скарга була подана скаржником до суду касаційної інстанції після внесення змін до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (редакція діє з 01.09.2015) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015, ст. 4 Закону № 3674-VI у новій редакції передбачає, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги суб'єктом владних повноважень на рішення суду за позовною заявою майнового характеру, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У редакції закону, що діяв на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, розмір ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру складав: 2 % розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, що становило 1827 грн. та 4872 грн. відповідно.
Отже, розмір ставки, який підлягав сплаті при зверненні позивача з позовом до суду першої інстанції складав 4872 грн. Таким чином, за подачу касаційної скарги розмір ставки складає 5 846,4 грн., що становить 120% розміру ставки, що підлягала сплаті при зверненні з позовом до суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано платіжне доручення № 111 від 30.03.2016 р., з якої вбачається, що сума сплати судового збору складає 584,54 грн., в той час як у даній справі предметом розгляду є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, сума грошового зобов'язання за якими становить 28 089 291,7 грн., а відтак за подачу касаційної скарги скаржнику необхідно було сплатити 5 846,4 грн.
У встановлений вказаною ухвалою строк та станом на 20.04.2016 р., вимоги даної ухвали скаржником виконано не в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із неповним виконанням вимог ухвали від 16.03.2016 р., суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути скаржнику.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного І.В. Приходько
суду України