"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/28985/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Мороза В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року
у справі № 815/6867/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «ПІК»
до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Щеплоцької Христини Богданівни
треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2
про визнання незаконним та скасування рішення
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ПІК» (далі - ПАТ «ПІК») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Щеплоцької Христини Богданівни, треті особи: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2, про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Щеплоцької Христини Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2014 № 17347802 на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області - Щеплоцької Христини Богданівни від 20.11.2014 № 17347802 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «ПІК» просило залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 19.11.2014 ОСОБА_2 подано до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.11.2014 за № 9034485, що підтверджується карткою прийому заяви № 17338546.
20.11.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Щеплоцькою Х.Б., на підставі поданих ОСОБА_2 документів, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17347802, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Після чого 20.11.2014 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1.
Як установлено судом першої інстанції (під час огляду реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1) ОСОБА_2 подано до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції наступні документи: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; копію паспорту та ідентифікаційного номеру; квитанції про сплату державного мита за державну реєстрацію права власності та за отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Інвестиційний договір від 26.07.2004 № 00054; додаткову угоду до Інвестиційного договору від 26.07.2004 №00054; додаток до прейскуранту цін за 1 кв.м. житла по АДРЕСА_1, погоджений з ЗАТ «ПІК»; план квартири № 54; додаткову угоду до договору від 14.03.2003 № 02/1-03; доповнення № 1 до Інвестиційного договору від 26.07.2004 №00054; зміни до договору від 26.07.2004 № 00054; акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 між ЗАТ «ПІК» та ОСОБА_2 від 20.08.2009; довідку з Адресного реєстру м. Одеси від 05.11.2014 № 57586/2; список соінвесторів житлового будинку АДРЕСА_1, затверджений ЗАТ «ПІК» 23.04.2009; Свідоцтво № 15000528 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації; рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2008 № 727 про передачу функцій замовника ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1; Акт готовності об'єкта (житлового будинку АДРЕСА_1) до експлуатації від 24.06.2009 №528; дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.10.2005 №638/05; договір оренди землі від 12.09.2005.
Крім того, отримавши консультацію щодо необхідності надання додаткових документів, 20.11.2014 ОСОБА_2 подала до реєстраційної служби технічний паспорт реєстровий номер НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1; копію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2012 у справі № 2-120/11 про визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на вказану квартиру, виданого 07.12.2009 Виконкомом Одеської міської ради; копію ухвали Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2013 у вказаній справі про залишення без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2012; та засвідчені копії частини раніше поданих документів.
Крім того, судом першої інстанції установлено, що 20.11.2014 (станом на день прийняття оскаржуваного рішення) відповідачем роздруковано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому відсутні будь-які заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1.
Водночас ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2014 у справі №522/513/14ц арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладено судом не було, а також не було заборонено державному реєстратору вчиняти дії чи приймати рішення щодо реєстрації права власності на вказану квартиру.
Також судом першої інстанції установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2012 у справі №2-120/11 у задоволенні позову ЗАТ «ПІК» в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Інвестиційного договору від 26.07.2004 №00054 було відмовлено.
Отже, цей Інвестиційний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 інвестувала кошти в будівництво квартири АДРЕСА_1, недійсним у судовому порядку не визнано, а тому він є чинним.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для відмови ОСОБА_2 в державній реєстрації прав за заявою від 19.11.2014 передбачених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було, а тому рішення державного реєстратора від 20.11.2014 № 17347802 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не перевірив належним чином відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам закону та за наявності розбіжностей у документах та суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на це нерухоме майно, протиправно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2014 №17347802.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із таким висновком суду апеляційної інстанції в повній мірі з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частинами першою та п'ятою статті 3 Закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Частиною другою статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною другою статті 15 Закону передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно частини 4 вказаної статті Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).
Пункт 50 Порядку № 868 зазначає, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося, зокрема, із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права).
Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає: - документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.
У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; - довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); - технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); - завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_2 надано відповідачу всі документи, які передбачені пунктом 50 Порядку № 868, а тому, встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Щеплоцькою Х. Б. правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 20.11.2014 № 17347802.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Отже, суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що на момент здійснення державної реєстрації прав за заявою ОСОБА_2 від 19.11.2014 передбачених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови позивачу у здійсненні державні реєстрації не було. Таким чином, рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2014 № 17347802 на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Отже, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію у відповідача не було підстав вважати, що ОСОБА_2 надано недостовірні відомості.
За вказаних обставин, а також зважаючи на відсутність обставин, з якими стаття 24 Закону пов'язує наявність підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації, колегія суддів вказує на відсутність ознак протиправності дій державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру за позивачем.
Так, погоджуючись із позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, колегія суддів виходить з того, спір, який передано на вирішення суду, є публічно-правовим, а предметом спору у цій справі є правомірність дій і рішення суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора під час прийняття оспорюваного рішення.
Водночас, захист речового права особи від порушень з боку третіх осіб, які не здійснюють владних управлінських функцій, на що у своїх доводах посилається ПАТ «ПІК», здійснюється з урахуванням положень цивільного законодавства та знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.
Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, підтверджуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року в цій справі скасувати, залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
(підпис)
К.В. Конюшко
Судді
(підпис)
Л.Я. Гончар
(підпис)
В.Ф. Мороз