Ухвала від 14.04.2016 по справі 516/92/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Київ К/800/904/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)

СуддівГоляшкіна О.В.

Шведа Е.Ю.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Спільного Українсько-Швейцарського підприємства (далі - СП) "Хільмак" до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, скасування рішення та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій за касаційною скаргою виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року СП "Хільмак" в Теплодарському міському суді Одеської області пред'явило позов до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, скасування рішення та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15 січня 2013 року № 06/В-2013 в частині затвердження акту комісії від 10 січня 2013 року № 2 щодо визначення збитків в розмірі 3953 279,17 грн., нанесених СП "Хільмак" внаслідок несплати коштів за користування земельною ділянкою.

- зобов'язати відповідача утриматися від здійснення контролю, нарахування, визначення сум податкових зобов'язань по сплаті земельного податку позивачем.

Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року апеляційну скаргу СП "Хільмак" задоволено частково.

Постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2013 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги СП "Хільмак" задоволено частково.

Визнано протиправним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 15 січня 2013 року № 06/В-2013 в частині затвердження акту комісії 10 січня 2013 року № 2 щодо визначення збитків у вигляді недоодержаних доходів.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеської області подав касаційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване рішення судом апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності предмету спору, оскільки рішення виконкому від 15 січня 2013 року № 06/В-13 втратило чинність на підставі рішення виконкому Теплодарської міської ради Одеської області від 28 березня 2013 року № 66/В-13, у пункті 1 якого збитки, нанесені СП "Хільмак" визначені відповідачем в новому розмірі на підставі інших актів комісії.

Скасовуючи таке рішення та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення діяло з часу прийняття і до 28 березня 2013 року та мало вплив на правовідносини, що виникли між сторонами, зокрема, у вигляді подачі даного позову до суду. Таким чином, судом повинна бути надана оцінка правомірності та законності рішення виконкому при розгляді позовних вимог щодо наявності протиправності у діях відповідача при його прийнятті.

Така правова позиція апеляційного суду є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 2001 року є землекористувачем земельної ділянки площею 2,1 га по вул. Комунальній, 2-г у м. Теплодарі Одеської області, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - "Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2", що на той період належав на праві власності СП "Хільмак". Позивач право оренди на зазначену земельну ділянку в установленому законом порядку не оформив.

Пунктом 1 рішення виконкому Теплодарської міської ради Одеської області від 15 січня 2013 року № 06/В-13 затверджено протокол засідання комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 10 січня 2013 року № 1 та акти № 1 і № 2.

З акту № 2 від 10 січня 2013 року про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів вбачається, що комісією у пункті 1 акту визначені збитки у вигляді неодержаних доходів, які нанесені міській громаді м. Теплодара Одеської області внаслідок несплати СП "Хільмак" коштів за користування земельною ділянкою площею 2,1 га по вул. Комунальній, 2-г у м. Теплодарі Одеської області, на якій розташоване нерухоме майно зазначеного підприємства, у розмірі 3953 279,17 грн.

Оскаржуваним рішенням виконком Теплодарської міської ради нарахував позивачу збитки у вигляді неодержаної орендної плати за період 2004-2008 роки.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 157 Земельного кодексу України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

При цьому порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом цього 3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Апеляційним судом встановлено, що СП "Хільмак" з квітня 2005 року по грудень 2008 року сплачувався земельний податок, що підтверджується листом ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02 грудня 2013 року № 3212/8/10-012.

Є обґрунтованим висновок апеляційного суду, що дії виконкому щодо нарахування збитків за період з квітня 2005 року по грудень 2008 року є незаконними, оскільки призводить до подвійного стягнення плати за землю.

Крім того, судом вірно зазначено, що відповідно до пункту 4 Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків.

Разом з тим, із затвердженого виконкомом міської ради розрахунку вбачається, що в його основу покладена нормативно-грошова оцінка землі станом на 01 січня 2012 року, в той час, як збитки розраховані за період 2004-2008 років.

Таким чином, розрахунок збитків здійснювався з порушенням прав та інтересів позивача, а тому рішення виконкому від 15 січня 2013 року № 06/В-13 в цій частині є протиправним з часу прийняття.

Зазначені обставини та норми матеріального права враховано апеляційним судом під час вирішення даного спору.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Хільмак" до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, скасування рішення та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій позовом - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.

Попередній документ
57283417
Наступний документ
57283420
Інформація про рішення:
№ рішення: 57283419
№ справи: 516/92/13-а
Дата рішення: 14.04.2016
Дата публікації: 21.04.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (14.04.2016)
Результат розгляду: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
Дата надходження: 05.03.2013
Предмет позову: про визнання рішення суб"єкта владниї повноважень протиправним, про скасування рішення та про зобов"язання суб"єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій.