12 квітня 2016 року м. Київ К/800/17526/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Аврамченко С.С. про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_4 звернулась з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Аврамченко С. С., в якому просив скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Аврамченко С. С. від 18 грудня 2014 року № 18117600 про відмову у державній реєстрації обтяження: арешт нерухомого майна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - за суб'єктом: Апеляційний суд м. Києва (обтяжувач); зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву позивача, прийняту 15 листопада 2013 року за реєстраційним номером 3992473, для проведення державної реєстрації прав та їх обтяження: арешт нерухомого майна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що під час провадження досудового слідства у кримінальній справі № 62-2222 за обвинуваченням ОСОБА_6 та інших у вчиненні ряду умисних вбивств та інших тяжких злочинів на території м. Києва та Київської області постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника О. А. від 05 жовтня 2002 року з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна і цивільного позову, накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зокрема арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 частина якої належить на праві приватної власності ОСОБА_6
Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2012 року кримінальна справа щодо ОСОБА_6 закрита в зв'язку зі смертю останнього на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 р.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року скасовано арешт на майно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1 - який накладений 05 жовтня 2002 року постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника О. А.
15 листопада 2013 року позивач звернулася до реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації обтяження припинення арешту на нерухоме майно, зокрема квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням державного реєстратора Середи О. В. № 8049222 від 18 листопада 2013 року у зв'язку із відсутністю в повному обсязі документів, необхідних для реєстрації обтяження припинення арешту на нерухоме майно, вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 15 листопада 2013 року за реєстраційним номером 3992473, яку подала ОСОБА_4, для проведення державної реєстрації обтяження припинення арешту нерухомого майна квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - у зв'язку з тим, що підставою виникнення обтяження є лист від 15 липня 2003 року № 06/2-7138-01 Генеральної прокуратури України.
27 серпня 2014 року позивач вернулась з листом до Державної реєстраційної служби України з метою роз'яснення можливості проведення державної реєстрації обтяження припинення арешту на спірне нерухоме майно - квартиру з огляду на наявність ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року, якою арешт на майно, накладений 5 жовтня 2002 року постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника О. А., скасовано.
25 вересня 2014 року Укрдержреєстром надано відповідь за вих. номером Г -3628-06, згідно якої останню повідомлено, що ухвала Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року є належним документом для проведення державної реєстрації припинення арешту об'єкта нерухомого майна, у зв'язку із чим доручено реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві вжити заходів щодо відновлення розгляду заяви про припинення арешту на об'єкт нерухомого майна, зареєстрованого в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 листопада 2013 року за реєстраційним № 3992473.
13 листопада 2014 року державним реєстратором Аврамченко С. С. прийнято рішення № 17190511 про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та цього ж дня прийнято рішення № 17190553 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Підставою для зупинення розгляду заяви позивача стала відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868, а саме: відсутність належним чином завіреної копії листа № 06/2-7138-01 Генеральної прокуратури України від 15 липня 2003 року.
18 грудня 2014 року державним реєстратором Аврамченко С. С. прийнято рішення № 18117600 про відмову у державній реєстрації припинення обтяження на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - у зв'язку із неусуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявила цей позов.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора Аврамченко С. С., суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з його протиправності.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9 Закону № 1952).
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у частині 1 статті 15 Закону
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Вказана норма кореспондується з п.п. 1 п. 75 Порядку № 868, відповідно до якого документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є, в тому числі, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Враховуючи, що Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року скасовано арешт на майно ОСОБА_6, а саме: квартиру АДРЕСА_1 - який накладений 05 жовтня 2002 року постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника О. А., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що рішення державного реєстратора від 18 грудня 2014 року № 18117600 про відмову у державній реєстрації припинення обтяження на квартиру є протиправним, підлягає скасуванню, а заява позивача підлягає повторному розгляду.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апеляційним судом неправильно витлумачено п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на думку суду касаційної інстанції, дана норма хоча і надає право державному реєстратору витребувати додаткові документи від підприємств, установ та організацій для проведення реєстраційної дії, проте це не означає відсутність обов'язку їх витребувати для вчинення реєстраційної дії, заявленої заявником.
Утім, оскільки під час вирішення спору суди не допустили порушення у застосуванні норм процесуального та матеріального права, які б впливали на правильність резолютивної частини оскаржуваних судових рішень, то скаргу відповідача слід відхилити.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: