12 квітня 2016 року м. Київ К/800/20229/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Черпака Ю.К.,
Швеця В.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання нечинними рішення, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про відмову в задоволенні заяви від 29.09.2014 року про зарахування до наукового стажу роботи за групою спеціальностей "агрономія" в колгоспах і установах сільськогосподарського спрямування державної служби і роботи проректором з наукової роботи вищого навчального закладу; - зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області зарахувати ОСОБА_4 до наукового стажу: стаж роботи в колгоспах, підприємствах і установах за спеціальностями у відповідності до груп спеціальностей "агрономія" в період з 11.03.1970 року по 29.12.1996 року; стаж державної служби в період з 03.01.1997 року по 16.04.2002 року, а також служби в армії з 28.11.1970 року по 06.12.1972 року; стаж роботи на посаді проректора з наукової роботи в Українському інституті управління, бізнесу і психології (м. Ватутіне Черкаської області) з 16.08.1993 року по 29.04.1994 року;час роботи на виборній посаді голови профспілкового комітету в період з 29.01.1979 року по 19.02.1980 року.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року провадження по справі було закрито.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року залишено без змін ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року.
Не погоджуючись з ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд дійшли висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновкам суду апеляційної інстанції на підставі наступного.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.02.2008 року по справі 2-а-123/2007, 2-а-3/2008 адміністративний позов ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про позбавлення наукової пенсії незаконними, стягнення невиплаченої суми пенсії та моральної шкоди - відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.02.2008 року та ухвалу від 14.01.2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
В новому розгляді Звенигородський районний суд Черкаської області постановою від 12.11.2009 року по справі 2-а-167/2009 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій про позбавлення наукової пенсії незаконними, перерахування, стягнення невиплаченої суми пенсії та моральної шкоди відмовив.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20.07.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.11.2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій про позбавлення наукової пенсії незаконними, перерахування, стягнення невиплаченої суми пенсії та моральної шкоди - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.11.2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії залишено без змін.
За результатами дослідження вищезазначених рішень, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані рішення які набрали законної сили, мають сукупність ознак, наявність яких є необхідною умовою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.
На думку суду касаційної інстанції наведений висновок щодо закриття провадження у справі за даним позовом є наслідком належного застосування нормативно-правових актів, що регулюють питання закінчення розгляду адміністративної справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України повністю погоджується із висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, тому вимоги касаційної скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - без змін, оскільки суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
Ю.К Черпак
В.В. Швець