20 квітня 2016 року м. Київ К/800/16313/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року
у справі№804/2813/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль»
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укрметалопрофіль») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07 листопада 2013 року №0006902205.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, позов задоволено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За результатами перевірки 18 жовтня 2013 року складено Акт №105/22-04/33973187 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість «Укрметалопрофіль» за серпень 2013 року», в якому встановлено допущення позивачем порушень вимог пункту 102.5 статті 102 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року.
У зв'язку з виявленням зазначених порушень відповідачем 07 листопада 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0006902205, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2913 року у сумі 2802302,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що обов'язок щодо зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду та ґрунтується на висновках попереднього акта перевірки від 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187, для позивача наступає з моменту узгодження грошового зобов'язання, визначеного попереднім актом перевірки. З огляду на те, що на час проведення перевірки грошове зобов'язання, що ґрунтується на попередньому акті перевірки від 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187, було оскаржено в судовому порядку, тобто було неузгодженим, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, який був предметом перевірки, за результатом якої складено цей акт.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судами, за результатами раніше проведеної перевірки позивача на предмет правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, що зафіксовано в акті від 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187, встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 5414958,00 грн. У той же час, всупереч висновкам цієї перевірки, в податковій звітності за серпень 2013 року ТОВ «Укрметалопрофіль» включено до складу залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів суму без врахування висновків податкового органу.
На підставі акта перевірки 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187 податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 17 січня 2013 року №0000051503.
Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем в судовому порядку.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, у справі 804/1779/13 адміністративний позов ТОВ «Укрметалопрофіль» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 17 січня 2013 року №0000051503 задоволено.
Отже, станом на дату податкової перевірки позивача та складання відповідного акта (18 жовтня 2013 року), тривала процедура узгодження грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішення.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що обов'язок щодо зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, що ґрунтується на висновках попереднього акта перевірки від 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187, для позивача наступає з моменту узгодження грошового зобов'язання визначеного попереднім актом перевірки.
До моменту узгодження грошових зобов'язань платник податків повинен діяти за загальними правилами Податкового кодексу України, визначеними, зокрема, пунктами 200.1, 200.3 Кодексу, якими передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно вищенаведених норм, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З огляду на те, що на час проведення перевірки грошове зобов'язання, що ґрунтується на попередньому акті перевірки від 28 грудня 2012 року №5189/1503/33973187, було оскаржено в судовому порядку, тобто було неузгодженим, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, який був предметом перевірки, за результатом якої складено акт від 18 жовтня 2013 року №105/22-04/33973187 та винесено податкове повідомлення - рішення, яке є предметом оскарження у даній справі.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі №804/2813/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна