18 квітня 2016 року м. Київ К/800/10549/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного у м.Києві військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дарницького районного у м.Києві військового комісаріату про визнання дій останнього щодо мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними та зобов'язання віднести його до категорії осіб, які за станом здоров'я не придатні для проходження військової служби.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суди, встановивши, що позивач двічі проходив медичне обстеження для з'ясування придатності до проходження військової служби й за наслідками останнього визнаний обмежено придатним до військової служби; будь-яких інших зауважень щодо стану здоров'я позивача з приводу його придатності до військової служби під час проходження медичного огляду не встановлено, а ним самим доказів наявності у нього будь-яких інших захворювань, що є підставою для визнання його непридатним для військової служби, не надано, як і оскарження у будь-який спосіб висновків ВЛК, та враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовослужбовці, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), прийшли до висновку про законність дії відповідача по мобілізації позивача.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного у м.Києві військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник