18 квітня 2016 року м. Київ К/800/10251/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60%, щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплаченої суми; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплачених сум.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суди, зважаючи на приписи ст.244-2 КАС України та враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену останнім у постановах від 19 травня 2015 року по справі №21-466а15, від 03 березня 2015 року №21-32а15, прийшли до висновку, що виплачена позивачу за період проходження військової служби додаткова грошова винагорода не є винагородою, що має постійний характер у розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому Військова частина НОМЕР_1 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні діяла у відповідності до вимог законодавства й підстави для проведення перерахунку цієї виплати відсутні.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник