13 квітня 2016 року м. Київ К/800/35594/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фірми «Ніколай» до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», третя особа - Центральне відділення публічного акціонерного товариства «Марфін банк» у м. Сімферополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Фірми «Ніколай» на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року,
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
визнати дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо передачі торгівельній організації Приватному підприємстві «Нива-В.Ш.» нежитлового приміщення площею 153,5 кв.м, що розташоване на АДРЕСА_1 для проведення публічних торгів;
визнати незаконним та скасувати Акт опису й арешту майна щодо нежитлового приміщення площею 153,5 кв.м, що розташоване на АДРЕСА_1;
визнати незаконною та скасувати постанову про залучення експерта для участі у виконавчому провадженні від 3 травня 2012 року;
зобов'язати Приватне підприємство «Нива-В.Ш.» зняти нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, нежитлове приміщення площею 153,5 кв.м, що розташоване на АДРЕСА_1, з публічних торгів, які призначені на 19 вересня 2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 червня 2010 року у цивільній справі № 2-2169/2010 стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський Транспортний Банк» з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фірми «Ніколай» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 3807622,09 грн та судові витрати в сумі 1820 грн.
4 липня 2010 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим були видані два виконавчі листи на підставі зазначеного рішення.
26 липня 2010 року за вказаними виконавчими листами були відкриті виконавчі провадження №3070 та №3069, які постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 6 травня 2012 року були об'єднані у зведене виконавче провадження №3070.
Під час вчинення виконавчих дій відповідачем 5 грудня 2011 року прийнято постанову про накладення арешту на майно боржника й оголошення заборони на його відчуження щодо нерухомого майно, що належить Фірмі «Ніколай», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.
19 січня 2012 року Залізничним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим було складено Акт опису й арешту майна, яким описане та арештоване нерухоме майно, що належить Фірмі «Ніколай», зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, та прийнято на зберігання Приватним підприємством «Нива-В.Ш.».
Постановою про залучення експерта для участі у виконавчому провадженні від 3 травня 2012 року, прийнятою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, призначено експертизу нерухомого майна, що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, проведення експертизи доручено Приватному підприємству «Компанія Талісман».
Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративних судів.
На думку колегії суддів, такий висновок судів не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
За правилами статті 383 Цивільного процесуального кодексу сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами Цивільного процесуального кодексу з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 Цивільного процесуального кодексу).
Оскільки Фірми «Ніколай» звернулася з позовом до суду про визнання неправомірними дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо передачі торгівельній організації Приватному підприємстві «Нива-В.Ш.» нежитлового приміщення, визнати незаконними та скасувати Акт опису й арешту майна та постанову про залучення експерта для участі у виконавчому провадженні, а виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про стягнення заборгованості за кредитом, то така справа має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року (справа № 21-318а16), яка відповідно до положень статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.
Керуючись статтями 157, 210, 220, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Фірми «Ніколай» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом Фірми «Ніколай» до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», третя особа - Центральне відділення публічного акціонерного товариства «Марфін банк» у м. Сімферополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.
СУДДІ Амєлін С.Є.
Іваненко Я.Л.
Суддя М.Г. Кобилянський