19 квітня 2016 року м. Київ К/800/10449/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, у разі необхідності клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її було подано з пропуском строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з мотивів несвоєчасного отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції та неможливістю подання касаційної скарги через стан свого здоров'я. Разом з тим, належних доказів на підтвердження вказаних обставин не надано.
Оскільки зазначені відповідачем причини пропуску строку не обґрунтовані належними засобами доказування, вони не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані не поважними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, скаржнику необхідно надати належні докази, якими він обґрунтовує заяву про поновлення процесуального строку та докази поважності його пропуску.
Крім того, при усуненні недоліків скаржнику слід врахувати, що згідно з вимогами ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доведення поважності причин пропуску процесуального строку покладається саме на особу, яка звертається до суду зі скаргою.
У випадку неусунення недоліків в тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для ОСОБА_1 буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги у тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кочан