12 квітня 2016 року м. Київ К/800/8896/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2014
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015
у справі № П/811/1173/14
за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми "КІТ"
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Дана-Дніпро» за період з 01.04.2013 по 30.06.2013, складено акт №11/11-23-22-02/13748444 від 21.01.2014, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог пп.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ «ТД «Дана-Дніпро» на загальну суму 606 310,00 грн., в тому числі за квітень 2013 року на суму 363 174,00 грн., травень 2013 року - 112 289,00 грн., червень 2013 року - 130 847,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем 06.02.2014 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000132202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі на 909 466,00 грн., у тому числі 606 310,00 грн. - за основним платежем та 303 156,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, факт здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «ТД «Дана-Дніпро», на виконання умов договору поставки, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, випискою по банківському рахунку.
Факт використання товару позивачем у власній господарській діяльності підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, актами списання, договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.
В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «ТД «Дана-Дніпро», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - відхилити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)В.В. Кошіль