"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/22726/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Лосєва А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року
у справі № 2а-11051/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейд»
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейд» (далі - ТОВ «Укрхімтрейд»; позивач) звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС; відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001652303/0 від 18 вересня 2008 року, № 0001662303/0 від 18 вересня 2008 року, № 0001652303/1 від 20 жовтня 2008 року, № 0001662303/1 від 20 жовтня 2008 року, № 0001652303/2 від 24 грудня 2008 року, № 0001662303/2 від 24 грудня 2008 року.
Справа розглядалась неодноразово. За наслідками останнього її розгляду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрхімтрейд» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позову. Скасовано оскаржувані акти індивідуальної дії.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та залишення без змін постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрхімтрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт № 946/23-304/33410600 від 05 вересня 2008 року.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001652303/0 від 18 вересня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 041 090,60 грн. (1 784 744,00 грн. - основний платіж, 1 256 346,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0001662303/0 від 18 вересня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 148 733,00 грн. (1 432 137,00 грн. - основний платіж, 716 596,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За наслідками адміністративного оскарження скарги товариства залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001652303/1 від 20 жовтня 2008 року, № 0001662303/1 від 20 жовтня 2008 року, № 0001652303/2 від 24 грудня 2008 року, № 0001662303/2 від 24 грудня 2008 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні в Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКОП Кодекс» послуг з охорони вантажів при їх перевезенні залізницею, а також у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фахівець Алчевська» інформаційних послуг з дослідження ринків збуту хімічної продукції виробництва іноземних підприємств внаслідок непов'язаності розглядуваних послуг з господарською діяльністю товариства.
Крім того, виявлено порушення ТОВ «Укрхімтрейд» вимог підпунктів 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) з огляду на подання декларацій з податку на додану вартість за червень 2006 року, липень 2006 року, березень 2008 року без додатка 5 до них.
Визнаючи неправомірним формування позивачем даних податкового обліку при придбанні послуг у ТОВ «ПКОП Кодекс» та ТОВ «Фахівець Алчевська», суд першої інстанції виходив з недоведеності товариством пов'язаності розглядуваних послуг з його господарською діяльністю.
Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, дійшов протилежного висновку та зазначив про здійснення позивачем оспорюваних господарських операцій у межах його господарської діяльності, у зв'язку з чим він має право на врахування у податковому обліку наслідків таких операцій.
Проте, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції достеменно не досліджено реальність наведених господарських операцій.
В той час, як вимоги частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
Реальність, зокрема, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків, у тому числі працівників ТОВ «ПКОП Кодекс», які безпосередньо здійснювали охорону вантажів позивача при їх перевезенні від станції Рубіжне до станції призначення.
В даному випадку необхідно також дослідити технічну можливість ТОВ «ПКОП Кодекс» та ТОВ «Фахівець Алчевська» виконати спірні поставки послуг з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), перевірити понесення ними витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).
Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось з'ясування обставин щодо прояву позивачем розумної обережності при укладенні договорів з ТОВ «ПКОП Кодекс» та ТОВ «Фахівець Алчевська». Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктом господарювання оцінюються не лише умови угод та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагентів, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у постачальників необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
Проте, суди при вирішенні спору в цій частині відповідних обставин не перевірили.
При наданні оцінки доводам контролюючого органу про порушення ТОВ «Укрхімтрейд» вимог Закону № 2181-III в частині подання декларацій з податку на додану вартість без додатка 5 до них, слід враховувати, що за правилами абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок).
При цьому відповідно до пункту 1.3 Порядку декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником податків заповнюється вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівником податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що законодавством закріплено вичерпний перелік підстав для неприйняття податкової декларації, а саме: незазначення обов'язкових реквізитів, непідписання відповідними посадовими особами, нескріплення печаткою платника податків, неподання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, неподання п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (у разі наявності експортних операцій).
У разі відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації, остання вважається неподаною.
Платник, що не подає податкову декларацію, у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III).
Втім, з огляду на те, що судами не розмежовано суму основного платежу та суму штрафних (фінансових) санкцій, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, за кожним окремим епізодом, у суду касаційної інстанції відсутня можливість виокремити правомірне донарахування від тих, законність здійснення яких підлягає додатковій перевірці.
А тому, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, витребувати в контролюючого органу відповідний розрахунок здійснених донарахувань за кожним окремим епізодом з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, належно оцінити докази і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Лосєв А.М.