19 квітня 2016 року м. Київ К/800/27670/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Кравцова О.В., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення штрафу, -
У лютому 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач), в якому просила стягнути штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що за результатами розгляду Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області справи про порушення законодавства про рекламу, виконуючим обов'язки начальника інспекції Саловим О.Г. було прийнято рішення від 22 серпня 2012 року №000114 про накладення на публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу.
В добровільному порядку застосовані позивачем штрафні санкції відповідачем не сплачені, тому, на думку позивача, підлягають стягненню в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» штраф за порушення законодавства про рекламу на користь державного бюджету в розмірі 1700 грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 4 травня 2012 року виконуючим обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області Саловим О.Г. було складено протокол №000080 про порушення відповідачем законодавства про рекламу та встановлено розміщення зовнішньої та внутрішньої реклами на магазинах роздрібної торгівлі без зазначення дати початку і закінчення знижки на послуги, чим порушено частину п'яту статті 8 Закону України «Про рекламу».
На підставі вищевказаного протоколу 22 серпня 2012 року винесено рішення №000114 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.
Позивач в порядку п. 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» листом від 16 травня 2012 року №655/22 направила запит відповідачу щодо надання інформації стосовно вартості розповсюдженої реклами, а також додатково повідомила про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, яке було призначено на 24 травня 2012 року.
Позивачем рекомендованим листом з повідомленням від 23 серпня 2012 року №1367/22 направлено відповідачу повідомлення про розгляд справи про застосування штрафної санкції за порушення законодавства про рекламу.
30 серпня 2012 року рішення було вручено посадовій особі відповідача (згідно поштового повідомлення), проте станом на 1 січня 2013 року відповідачем в добровільному порядку штраф за рішення від 22 серпня 2012 року №000114 не сплачено.
Як встановлено судом, відповідач оскаржив рішення позивача від 22 серпня 2012 року №000114 у судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі №2а/0470/10903/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування рішення позивача від 22 серпня 2012 року №000114.
Відповідно до п.2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова чи ухвала суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб, фізичних та юридичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Ця стаття визначає момент набрання судовим рішенням законної сили, з якого судове рішення стає обов'язковим до виконання, тобто набрання законної сили судовим рішенням (постановою чи ухвалою) означає те, що воно набуває обов'язковості. Рішення, яке набрало законної сили і вимагає вчинення певних дій для його виконання, є підставою для видання виконавчого листа і може бути виконане примусово.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України що відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що правомірність рішення позивача №000114 від 22 серпня 2012 року встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосували до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, а тому суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про задоволення адміністративного позову.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: