06 квітня 2016 року м. Київ К/800/20591/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Ємельянової В.І.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області про визнання рішень неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та повернення коштів
за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області на постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:
визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області від 12 липня 2013 року № 36 про утримання з неї переплати пенсії в розмірі 12975,94 грн за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2013 року;
зобов'язати відповідача припинити утримання переплати нарахованої їй пенсії в розмірі 12975,94 грн за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2013 року та повернути їй утримані кошти з нарахованої пенсії за вказаний період;
визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області від 30 серпня 2013 року № 44 про утримання з неї переплати пенсії в розмірі 9383,72 грн за період з 1 лютого 2011 року по 30 вересня 2013 року;
зобов'язати відповідача припинити утримання переплати нарахованої їй пенсії в розмірі 9383,72 грн за період з 1 лютого 2011 року по 30 вересня 2013 року та повернути їй утримані кошти з нарахованої пенсії за вказаний період.
Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2014 року позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області від 12 липня 2013 року № 36 про утримання зі ОСОБА_1 переплати пенсії в розмірі 12975,94 грн і рішення від 30 серпня 2013 року № 44 про утримання переплати пенсії в розмірі 9383,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області з 1 лютого 2011 року.
Позивачу було нараховано пенсію на підставі довідки про заробіток для обчилення пенсії від 28 вересня 1996 року № 1028, виданої Торгово-комерційним об'єднанням «Заполяр'є». При обчислені розміру пенсії враховано заробітну плату за період роботи з 1 вересня 1994 року по 30 серпня 1996 року.
Рішенням арбітражного суду Мурманської області від 30 березня 1998 року Торгово-комерційне об'єднання «Заполяр'є» визнано банкрутом.
Управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області проведено перевірку правильності та достовірності видачі позивачу довідки про заробіток для обчилення пенсії.
Відповідно до інформації архівного відділу Муніципальної казенної установи «Управління із забезпечення діяльності адміністрації муніципальної освіти Печенгського району Мурманської області» встановлено, що розмір заробітної плати позивача не відповідав сумам, вказаним у довідці від 28 вересня 1996 року № 1028, виданій Торгово-комерційним об'єднанням «Заполяр'є».
12 липня 2013 року комісією з призначення (перерахунку) пенсій (відмови у призначенні (перерахунку) пенсій) управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області прийнято рішення № 36 про стягнення з позивача переплати пенсії, що утворилася згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) в повному розмірі, але не більше ніж в розмірі 20 відсотків від розміру пенсії; переплата пенсії складає 12975,94 грн за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2013 року.
22 серпня 2013 року на адресу управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області з архівного відділу Муніципальної казенної установи «Управління із забезпечення діяльності адміністрації муніципальної освіти Печенгського району Мурманської області» надійшли копії розрахункових листів з нарахування заробітної плати за період з січня по серпень 1996 року, відповідно до яких розмір заробітної плати вказаний без урахування сум невиплаченої зарплати за попередні місяці, сум районного коефіцієнту та північної надбавки.
30 серпня 2013 року комісією з призначення (перерахунку) пенсій (відмови у призначенні (перерахунку) пенсій) управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області прийнято рішення № 44 про зменшення відсотку проведення відрахувань з 20 до 10 відсотків від розміру пенсії до повного погашення переплати та утримування нової переплати пенсії в розмірі 10 відсотків до повного погашення переплати пенсії. За період з 1 лютого 2011 року по 30 вересня 2013 року виникла переплата пенсії в розмірі 9383,72 грн.
Загальна сума переплати пенсії становить 22359,66 грн (12975,94 грн + 9383,72 грн).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 1058-ІV cуми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку щодо протиправності прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень про утримання з позивача переплати пенсії, оскільки фактичною підставою для переплати позивачу сум пенсії став факт надання страхувальником недостовірних відомостей про заробітну плату свого колишнього працівника до територіального органу Пенсійного фонду, при цьому будь-якого зловживання або недобросовісності з боку позивача відповідачем виявлено не було.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції помилково не прийняв рішення щодо скасування оскаржуваних рішень відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 107 Закону 1058-ІV суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, правильно зазначив про передчасність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача прининити утримання переплати нарахованої пенсії та повернути утримані на підставі оскржуваних рішень кошти з нарахованої пенсії, оскільки лише після набрання законної сили судовим рішенням про скасування оскаржуваних рішень щодо утримання переплати пенсії у відповідача виникають підстави для вчинення певних дій з приводу повернення вказаних коштів.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.
СУДДІ Амєлін С.Є.
Ємельянова В.І.