17 березня 2016 року м. Київ К/800/2583/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Шипуліної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року
у справі № 2а/0470/13221/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «ОліЕкс»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «ОліЕкс» (далі - ТОВ ТПК «ОліЕкс»; позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000242205 від 26 жовтня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ТПК «ОліЕкс» судові витрати в розмірі 2 269,54 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на виконання постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління Державної податкової служби у Житомирській області від 09 липня 2012 року в кримінальній справі № 12/169002 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ТПК «ОліЕкс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків: Приватним підприємством «Альфатек», Приватним підприємством «Гранд ЗГО», Приватним підприємством «Кристал Г» за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, за наслідками якої складено акт № 1182/225/32812650 від 15 жовтня 2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242205 від 26 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 914 819,00 грн. (1 914 818,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
При наданні оцінки правомірності прийняття названого акту індивідуальної дії, слід враховувати, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
А відтак, враховуючи те, що на момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення в кримінальній справі № 12/169002, в рамках якої фактично призначено розглядувану перевірку позивача, податкове повідомлення-рішення № 0000242205 від 26 жовтня 2012 року цілком обґрунтовано визнано протиправним та скасовано попередніми судовими інстанціями.
Доводи, викладені контролюючим органом у касаційній скарзі, про те, що перевірка товариства в даній ситуації здійснена також на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка проводиться у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, колегія суддів відхиляє. Адже, це спростовується наказом № 635 від 10 жовтня 2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТПК «ОліЕкс», яким посадовій особі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області доручено провести перевірку позивача саме у зв'язку з отриманням постанови слідчого, а також відсутністю доказів скерування на адресу платника (вручення платнику) обов'язкового письмового запиту, як це передбачено вимогами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Шипуліна Т.М.