13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «РА Модуль-Реклама» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2016 року,-
Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого з ОВС 1 відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «РА Модуль-Реклама» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 19, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 30, та роз'яснено Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», що арешт не стосується рахунків з яких виплачується заробітна плата та інші обов'язкові платежі, включаючи соціальні виплати.
В апеляційній скарзі представник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки товариство «РА Модуль-Реклама» не має ніякого відношення до кримінального провадження в рамках якого накладено арешт, а його посадовим особам не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Також, апелянт вказує, що до підприємства не було заявлено цивільних позовів. Таким чином, на думку представника, під час розгляду клопотання слідчого, суд першої інстанції не надав належної оцінки матеріалам провадження та не дослідив їх у відповідності з вимогами чинного законодавства, у зв'язку з чим прийшов до хибних висновків про наявність підстав для накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону та обґрунтовано його задовольнив.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-які валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 3 ст.170 КПК України передбачено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Так, в провадженні першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 320151000000000141 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.
В рамках даного провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти у сумі 4 325 396 грн., що находяться на поточних рахунках ТОВ «РА МОДУЛЬ-РЕКЛАМА». В клопотанні про накладення арешту на майно, слідчий вказав, що досудовим розслідуванням здобуті дані, про те, що ряд підприємств, до числа яких входить і ТОВ «РА Модуль-Реклама», задіяні в протиправній схемі з мінімізацією податкових зобов'язань, що призводить до ухилення від сплати податків до бюджету.
З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «РА Модуль-Реклама» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк».
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно,діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2016 року, якою задоволено частково клопотання слідчого ОВС 1 відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «РА Модуль-Реклама» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 19, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, та роз'яснено Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», що арешт не стосується рахунків з яких виплачується заробітна плата та інші обов'язкові платежі, включаючи соціальні виплати, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «РА Модуль-Реклама» ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/742/2016 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_8
Доповідач ОСОБА_1