Справа № 22ц/796/2592/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Лужецька О.Р.
20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Поливач Л.Д., Вербової І.М.
при секретарі - Литвиненку Р.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року,
У вересні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнило, і остаточно просило стягнути з відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 11355695000 від 04.06.2008 року заборгованість в сумі 4 833, 42 доларів США та 8 121, 84 грн.
Свої вимоги обґрунтувало тим, що 04.06.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно з яким банк надав відповідачеві кредит в сумі 23 120 доларів США. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було взято на себе зобов'язання повертати наданий кредит в терміни, встановлені графіком погашення заборгованості, але не пізніше 04.06.2015 року та сплачувати проценти в розмірі 9,0 % річних. Всупереч умов кредитного договору, зобов'язання щодо погашення заборгованості за наданим кредитом та сплаті процентів за користування ним не виконані, тому банк просив позов задовольнити.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.03.2015 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.
21.04.2015 року ухвалою суду по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проте матеріали цивільної справи за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшли на адресу Дарницького районного суду м. Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 04 червня 2008 року у сумі 4 833,42 доларів США та 8 121, 84 грн, з яких: 4 276, 22 доларів США - заборгованість за кредитом; 557, 20 доларів США - заборгованість за відсотками, 7 467,89 грн - пеня за прострочення сплати за кредитом, 653, 93 грн - пеня за прострочення сплати відсотків.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем до суду не були надані докази відправлення повідомлення про підвищення відсотків, хоча відповідачем заперечувалося отримання від банку будь-якого повідомлення про підвищення процентної ставки.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а позичальник порушила умови договору. Банк правомірно застосував, визначені кредитним договором, відсоткові ставки при розрахунку заборгованості. Зміст кредитного договору в частині встановлення відсоткових ставок за кредитом не суперечить актам цивільного законодавства. Позивач була згодна з підвищенням відсоткової ставки, оскільки продовжував сплачувати кошти вже за підвищеними відсотками.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 04.06.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11355695000, згідно з яким банк надав відповідачеві кредит в сумі 23 120 доларів США з кінцевим терміном повернення не пізніше 04.06.2015 року.
Згідно з пунктом 1.2.2 Кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредитущо є додатком до Договору, але не пізніше 4 червня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.
Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».
Згідно п. 1.3.1 цього кредитного договору сторони погодили, що за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 9 % річних.
Оскільки судом першої інстанції встановлено порушення позичальником зобов'язання за укладеним кредитним договором щодо своєчасного повернення суми отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невиконання боржником зобов'язань за кредитними договорами і наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що суду не були надані докази відправлення повідомлення про підвищення відсотків є безпідставними з наступних підстав.
Згідно п. 1.3.2. кредитного договору сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч.1 п. 5.2. договору.
Зокрема, згідно п. 5.2 договору банк має право збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку : банк не пізніше ніж 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника відповідного рекомендованого листа; такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватися з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору; у разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки вказаної у повідомленні банку, достроково повернути банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити плату за кредит та інші платежі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про збільшення розміру процентів прийнято банком у вересні 2008 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", відповідно до якого встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Так, умовами п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що у разі незгоди із новим розміром процентної ставки, позичальник має право у строк, не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за Договором.
Із матеріалів справи вбачається, що останню проплату коштів за договором по тілу кредиту позивач здійснив 25.06.2014 року, а по відсоткам за кредитом - 24.07.2014 року, що свідчать про прийняття пропозиції банку щодо зміни процентної ставки, відповідно до ч.2ст.642 ЦК України.
Крім того, додатковою угодою № 1 від 25.09.2009 року до Договору про надання споживчого кредиту № 11355695000 від 04.06.2008 року сторони домовились, зокрема, змінити схему погашення кредиту та те, що позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до додаткової угоди), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий
Судді