Справа № 22ц/796/2609/2016 Головуючий у 1-й інстанції -Трусова Т.О.
20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Вербової І.М., Поливач Л.Д.
при секретарі - Литвиненку Р.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року,
У вересні 2015 року позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 21 травня 2001 року вони набули у власність Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1., а іншу частину домоволодіння набула у власність ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважають, що вони як співвласники зазначеного домоволодіння мають право на надання їм у користування тієї частини спільного майна, яка відповідає їх частці у праві спільної часткової власності.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування житловим приміщенням відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом першої інстанції не враховано, що розгляд даної справи не можливий до вирішення справи про усунення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від прав на спадкування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивачів заперечував при задоволення апеляційної скарги.
Інші особи в судове зсідання не з'явились.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зупиняє провадження в справі, якщо розгляд її не можливий до вирішення іншої справи.
Судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що задоволення або відмова у задоволенні позову про усунення від права на спадкування жодним чином не випливає на вирішення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_8, які не є спадкоємцями померлої ОСОБА_7
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Згідно п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Відповідно п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема, визнаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на викладене та беручи до уваги предмети вищеозначених справ, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд даного позову про визначення порядку користування житловим приміщенням є можливим до вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування, з огляду на те, що позивачі за даним позовом набули у власність Ѕ частину спірного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 21 травня 2001 року, а не у порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального закону, який, в даному випадку, не надає право суду зупинити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1ст. 201 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Таким чином, оскільки при апеляційному розгляді справи порушень вимог закону, які є підставою для скасування ухвали в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312 п. 1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді