Справа № 755/2951/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Бартащук Л.П.
Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.
№22-ц/796/5860/2016
14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Желепи О.В. Шиманського В.Й.
при секретарі: Перетятько А.К.
за участю:
позивача: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла»
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ ФК «Говерла» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 в інтересах ТОВ ФК «Говерла» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається, на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що позивач зазначає, що даний спір не стосується виплати заробітної плати і тому не є спором, який виникає з трудових правовідносин.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив її відхилити.
Представник аідповідача у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомляв. Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ ФК «Говерла» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку.
Відповідно до ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Як вбачається з матеріалів справи 01 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Говерла» укладено контракт №494, відповідно до умов якого позивача наймано на роботу на посаду футболіста -професіонала футбольної команди клубу.
Пунктом 1.2 до контракту визначено, що даний контракт є строковим трудовим договором, укладеним згідно вимог трудового законодавства України, а також відповідними документами Міжнародної федерації футбольних асоціацій, союзу європейських футбольних асоціацій, Федерації футболу України, відповідних ліг, асоціацій чи організацій, що провадять змагання, міжнародною федерацією професійних футболістів «Європейський відділ ФІФПро»
Також з п. 1.3 вбачається, що з моменту укладення контракту між сторонами виникають трудові правовідносини.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні контракту (ст. 24 КЗпП України).
Отже, з викладеного вбачається, що між ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Говерла» діяли трудові правовідносини.
01 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Говерла» укладено додаткову угоду № 1 до контракту №494 від 01 лютого 2015 року, якою сторони визначили розмір, умови та порядок виплати додаткової виплати футболісту клубу.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просив стягнути з ТОВ ФК «Говерла» заборгованість по заробітній платі згідно з умовами додаткової угоди.
Отже колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, що даний спір не стосується виплати заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.
Таким чином ухвала судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року про відкриття провадження постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У X В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» - відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: