Ухвала від 14.04.2016 по справі 755/1144/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/876/2016 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Категорія: ч.3 ст.358 КК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження №22015101110000230 за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 лютого 2016 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Іваничі, Волинської області, громадянки України, працюючої на посаді приватного нотаріуса Київського нотаріального округу, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 лютого 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22015101110000230 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, повернуто прокурору прокуратури міста Києва.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції встановив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК, оскільки прокурором не конкретно викладено обвинувачення та не повністю встановлено фактичні обставини справи, що виключають можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення.

Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №22015101110000230 в суді першої інстанції.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що вимоги ст. ст. 290, 291, 293 КПК України органом досудового розслідування та прокурором виконано в повному обсязі, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, а висновки суду під час прийняття рішення про повернення прокурору обвинувального акту №22015101110000230, стосовно підозрюваної ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисників та обвинувачену, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, оскільки він не містить формулювання обвинувачення відповідно до закону і з таким висновком погоджується колегія суддів.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що законом не визначено будь-яких вимог до формулювання обвинувачення, зокрема, його форми, об'єму, відповідності повідомленій підозрі тощо, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист і це чітко визначено національним законодавством в тому числі і рішенням Європейського суду з прав людини.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України" нагадав, що поняття "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51);

-у рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії" зазначив, що ... обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення;

- у рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії" зазначає, що…

деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення ... .

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи прокурора в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів Апеляційного суду м.Києва, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 лютого 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22015101110000230 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, повернуто прокурору прокуратури міста Києва, - без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____________ _____________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
57282929
Наступний документ
57282931
Інформація про рішення:
№ рішення: 57282930
№ справи: 755/1144/16-п
Дата рішення: 14.04.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів