Справа № 11-сс/796/10552016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
07 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
секретаря судового засідання ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12016100020002451 - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме - до 12.05.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 ,відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Вірменії, вірменина, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвала слідчого судді постановлена з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, характеризуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості останнього сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, інших учасників та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, врахувавши викладене, дійшов висновку про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а саме - домашнього арешту.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокурор у даному кримінальному провадженні подав подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою та такою, у якій висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що слідчий суддя не врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, а також матеріали клопотання, які вказують на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід, у повній мірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі, думку підозрюваного і захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП України в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12016100020002451 від 07.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
12.03.2016 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у тому, що він, своїми злочинними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
12.03.2016 року слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_11 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Дврницького районного суду м. Києва від 14.03.2016 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме - до 12.05.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд правильно виходив з того, що досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, того що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих кримінальних правопорушень; незаконно впливати на учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Із клопотання та долучених до нього додатків матеріалів справи вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи викладене, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 289 КК України.
Разом з тим, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя обгрунтовано застосував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, врахувавтяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, на утриманні якого перебуває малолітня дитина, який обіймає посаду начальника транспортного цеху в «Издательский дом «Заславский», враховуючи вік та стан його здоров'я, наявність місця проживання та реєстрації на території м. Києва, дійшов висновку, що апеляційні вимоги захисника в частині зміни виду запобіжного заходу на більш м'який, не відповідають наявним в матеріалах кримінального провадження даним.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме - до 12.05.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 , відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12016100020002451 - ОСОБА_10 - без задоволення.
____________ _______________ _______________
( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 ) ( ОСОБА_4 )