Ухвала від 19.04.2016 по справі 754/2504/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/2504/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

УХВАЛА

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. у справі №754/2504/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у яком просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач був звільнений з військової служби до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №975, а тому її дія не поширюється на позивача; судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянуто справу в порядку скороченого провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з військової служби у листопаді 1987 року, є учасником бойових дій та інвалідом третьої групи, приймав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан в період з 05.02.86р. по 09.11.87р.

При повторному огляді позивачу починаючи з 01.06.14р. була встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується Довідкою МСЕК серії АВ № 0082548 від 03.06.14р. Причина інвалідності - поранення, травма, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

24.09.15р. позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з із пораненням, травмою (контузія), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в республіці Афганістан, надавши до заяви необхідні документи.

Листом від 05.10.15р. ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що первинна інвалідність позивачу була встановлена до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України №975 та ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції Закону від 04.07.12 р. N 5040-VI.

За результатами розгляду направлених ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу Міністерства оборони України документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідач листом від 04.11.15р. №10795 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для її виплати та призначення з покликанням на ті ж обставини, що й Київський міський військовий комісаріат.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції Закону від 04.07.12 р. N 5040-VI; редакція чинна з 01.01.14р.) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Відповідно до п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що право на отримання одноразової грошової допомоги набувається у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності та не ставиться в залежність від первинного чи вторинного встановлення такої інвалідності.

У матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, чи була отримана позивача одноразова грошова допомога при встановлені йому інвалідності вперше.

Отже, враховуючи, що інвалідність третьої групи встановлена позивачу після набрання чинності зазначеними нормативними актами, що регулюють розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, а саме з 01.06.14р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.ст.16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Не заслуговують на увагу покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з огляду на те, що відповідно до приписів ст. 183-2 КАС України, така категорія справ розглядається у порядку скороченого провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. у справі №754/2504/16-а - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. у справі №754/2504/16-а -а - без змін.

Дана ухвала, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.

Попередній документ
57282798
Наступний документ
57282800
Інформація про рішення:
№ рішення: 57282799
№ справи: 754/2504/16-а
Дата рішення: 19.04.2016
Дата публікації: 29.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл