Справа: № 761/25344/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Юзькова О.Л. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
19 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.
За участі представників:
позивача: Кумковський В.В.;
відповідача: Біланюк І.М.; Цибенка А.С.;
третьої особи-2: Гончарук С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №761/25344/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: Управління державної казначейської служби в м. Ірпінь, Фінансове управління Ірпінської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості
Позивач звернувся з позовом до суду у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. № 256, а саме: не реєстрації за період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Ірпінь за вказаний період та не надсилань інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Ірпінської міської ради;
стягнути з відповідача на користь позивача витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 1 093 435,37 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.16р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. № 256, а саме: не реєстрації за період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Ірпінь за вказаний період та не надсилань інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Ірпінської міської ради; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 944 959,12 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відповідач виконав усі передбачені договором зобов'язання в межах наданого управлінню фінансування на 2014 рік для відшкодування витрат залізниці з пільгового перевезення пасажирів.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.14р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та Ірпінською міською радою був укладений договір № ПЗ/ДН1-146175/НЮ на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги (надалі - Договір а.с.7-10).
30.05.14р між сторонами було укладено договір №30 на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги (а.с.79-82).
Вказані договори визначають взаємовідносини сторін щодо пільгового перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян та порядок відшкодування коштів за їх перевезення у 2014 році.
Так, пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що перевізник зобов'язується здійснювати щоденне безоплатне перевезення пільгових категорій громадян згідно із Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про основні засади соціального захисту ветеранів та інших громадян похилого віку в Україні"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист"; "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; "Про соціальний захист дітей війни", „Про охорону дитинства", постанови КМ України № 256 від 04.03.2002 (із наступними змінами).
Відповідно до п. 3.2.2 та 3.3.1 Договору перевізник зобов'язаний щомісячно до 3 числа наступного за звітним періодом надавати облікові форми, розрахунок на суму, яка підлягає компенсації від пільгового перевезення громадянам залізничним транспортом, акти звіряння розрахунків та акт здачі - приймання робіт (надання послуг). Відшкодування проводиться згідно законодавства "Про Державний бюджет на 2014 рік" за рахунок коштів державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян згідно наданих розрахунків.
Пунктом 3.3.2 визначено, що платник зобов'язаний у відповідності до постанови КМ України № 256 від 04.03.2002 приймати акти звірки та розрахунки від перевізника і здійснювати відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян при безпосередньому надходженні субвенції з державного бюджету місцевому бюджету у межах бюджетних призначень на 2014 рік.
Згідно п. 4.3 Договору платник здійснює перерахування коштів Перевізнику на підставі акта здачі-приймання робіт (надання послуг), акта звірки за надані послуги, підписаного сторонами.
Відповідно до п. 4.4, у відповідності до постанови КМ України №256 від 04.03.2002 Платник перераховує кошти за пільгове перевезення Перевізнику у п'ятиденний строк після надходження коштів на рахунок Платника на підставі зареєстрованих фінансових зобов'язань.
Згідно п. 5.1 перевізник несе відповідальність за достовірність фінансово-господарських показників, наданих Платнику.
На підтвердження розміру витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, позивачем надані акти звіряння розрахунків за надані послуги перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні між Київською дирекцією залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця» та головним розпорядником коштів місцевого бюджету УПСЗ Ірпінської міської ради Київської області, правильність нарахування всієї суми з відшкодування коштів на перевезення пільгової категорії пасажирів викладена у розрахунках і облікових формах Київської дирекції залізничних перевезень та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.11-56).
Вказані вище документи були направленні відповідачу із супровідними листами, проте акти звіряння розрахунків відповідачем не були підписані.
Загалом позивачем була заявлена вартість наданих послуг за перевезення 185 594 пільговиків м. Ірпінь в період з 01.07.14р. по 31.12.14р. у розмірі 1 149 649,37 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проводились часткові розрахунки за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян всього у сумі 204 690,25 грн., а саме: станом на 01.01.15р. - 56 214 грн.; 05.10.15р. - 10 170 грн.; 27.08.15р. - 5 600 грн.; 06.08.15р. - 9 885,14 грн.; 04.06.15р. - 16 500 грн.; 28.05.15р. - 3 859,93 грн.; 06.07.15р. - 12 800 грн.; 29.01.15р. - 22 007,90 грн.; 03.02.15р. - 20 000 грн.; 03.09.15р. - 10 410 грн.; 29.01.15р. - 37 243,28 грн.
Некомпенсована відповідачем частина витрат залізниці за період з 01.07.14р. по 31.12.14р. на послуги по перевезенню пільгових категорій громадян станом на момент розгляду справи складає 944 959,12 грн. (1 149 649,37 грн. - 204 690,25 грн.) та не заперечується апелянтом.
Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправною бездіяльності та стягнення вказаної суми, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Згідно з пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 зазначеного Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України).
Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20.
Пунктом 6 Порядку зазначено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням Державної казначейської служби АРК, міст Києва та Севастополя.
З аналізу наведених правових положень вбачається, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.
Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами.
Разом з тим, відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 року у справі № 21-384во09.
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що відповідач всупереч вимог п. 6 Порядку не надіслав інформацію за період з 01.07.14р. по 31.12.14р. щодо компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри, а тому висновок суду про протиправну бездіяльність у цій частині також обґрунтований.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №761/25344/15-а - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №761/25344/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 19.04.16р.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.