про повернення апеляційної скарги
"20" квітня 2016 р. Справа № 922/291/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В.
розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" (вх.№ 1151 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від "04" квітня 2016 р. у справі № 922/291/13-г
за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків, 2. Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", с. Черкаська Лозова,
до 1. Харківської міської ради, м. Харків, 2. Управління Держземагентства у місті Харкові Харківської області, м. Харків, 3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", м. Харків, 4. Реєстраційної служби Харківського управління юстиції, м. Харків, 5. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геодезична фірма "СХМ", м. Харків
про визнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на землю
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Шарко Л.В., Денисюк Т.С.) заяву Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі №922/291/13-г з Управління Держземагентства у місті Харкові Харківської області (61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 38493827) на його правонаступника Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області (61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 39936895). Також ухвалено видати накази господарського суду Харківської області у справі № 922/291/13-г з урахуванням даної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 04.04.16, в якому винесено зазначену ухвалу, був присутній представник третього відповідача, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград".
Відомостей про те, що повний текст зазначеної ухвали було підписано пізніше від дати її винесення (04.04.16) матеріали справи не містять, отже встановлений ч.1 ст.93 ГПК України п'ятиденний строк апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду від 04.04.16 закінчився 11.04.16 (з урахуванням того, що 09.04.16, на який припадає останній день строку, а також 10.04.16, були неробочими днями).
14.04.16, тобто після закінчення вищевказаного строку, третій відповідач, ОК "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати. Також заявник просив суд відновити пропущений строк подання апеляційної скарги, посилаючись виключно на ту обставину, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано лише 12.04.16. Інших підстав для відновлення пропущеного строку заявником не наведено.
Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.
Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Вищим господарським судом України, зокрема, у постановах: від 12.03.15 у справі №Б-50/169-10, від 26.05.15 у справі №23/123, від 24.02.15 у справі №18/3022/11 від 13.05.15 у справі №922/4152/14, від 07.10.15 у справі №902/271/15, від 10.11.15 у справі №5011-43/4949-2012, від 11.11.15 у справі №4/30, від 15.03.16 у справі №903/28/14 тощо.
Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03).
Таким чином, необхідною передумовою для відновлення судом пропущеного строку подання скарги, враховуючи важливість дотримання вищенаведеного принципу юридичної визначеності, є належене доведення заявником поважності причин пропуску відповідного строку.
Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на те, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано лише 12.04.16, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено вище, представник апелянта брав участь у судовому засіданні 04.04.16, отже, він був обізнаний про зміст резолютивної частини ухвали, оголошеної в даному судовому засіданні. Статтею 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі не передбачено, проте ці особи мають право згідно з частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи (т.10, а.с.170), представник ОК "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" 12.04.16 подав до суду заяву про отримання повного тексту ухвали від 04.04.16 і цього ж дня отримав копію вказаного процесуального документа. При цьому, відповідно до відмітки на зворотній стороні ухвали від 04.04.16, її копії було направлено сторонам 07.04.16 - тобто на вказану дату повний текст ухвали було виготовлено судом, однак апелянтом не зазначено про наявність будь-яких об'єктивно непереборних обставин, які завадили б йому звернутися за отриманням копії ухвали від 04.04.16 в межах строку її апеляційного оскарження, та не обгрунтовано, з яких причин відповідну заяву було ним подано лише 12.04.16 (тобто після закінчення вказаного процесуального строку).
Тому посилання ОК "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" на отримання копії ухвали поза межами вказаного строку не може бути визнано належним аргументом, оскільки своєчасність отримання повного тексту оскаржуваної ухвали в даному випадку є обставиною, що залежала виключно від волі самого заявника.
Окрім того, апелянтом не доведено, що відсутність у ньго повного тексту ухвали будь-яким чином впливала на можливість подання апеляційної скарги у встановлений законом строк - враховуючи, що із резолютивною частиною оскаржуваної ухвали апелянт був обізнаний, отже, не був позбавлений права своєчасно подати скаргу із подальшим наданням апеляційному господарському суду правового обгрунтування апеляційних вимог з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Колегія суддів додатково зазначає про нечіткість правової позиції апелянта, яким у прохальній частині апеляційної скарги допущено альтернативне формулювання вимог: у п.1 апелянт просить не вважати процесуальний строк пропущеним з огляду на отримання ним повного тексту оскаржуваної ухвали лише 12.04.16 (однак при цьому не наводить посилань на жодну норму чинного господарського процесуального законодавства, яка пов'язувала б початок строку апеляційного оскарження судового акту з датою отримання стороною його повного тексту), а у п.2 апелянт просить поновити вказаний строк у разі визнання його пропущеним, посилаючись на ту ж саму обставину - отримання повного тексту оскаржуваної ухвали лише 12.04.16. Проте, як було встановлено вище, відповідне не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для відновлення строку подання апеляційної скарги, що виключає можливість здійснення апеляційного провадження за даною скаргою, отже у відповідності до частини 2 статті 93, п. 4 ч.1 ст.97 ГПК України, вказана скарга має бути повернута заявникові з огляду на відхилення судом клопотання про відновлення пропущеного строку її подання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Повернути апеляційну скаргу заявнику.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 13 арк., у тому числі, оригінал квитанції №71 від 14.04.16 на сплату 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Пуль О.А.
Суддя Тарасова І. В.