04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" квітня 2016 р. Справа№ 910/30612/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Федорчука Р.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився ;
від відповідача: Клюсова Т.М.- представник ;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нівіса»
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 01.02.2016
у справі № 910/30612/15 (суддя Н.І. Зеленіна)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нівіса»
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нівіса" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 10.09.2015 р. № 125/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 у справі № 910/30612/15 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівіса" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування місцевим судом обставин справи.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач отримав рішення Антимонопольного комітету України, яке оформлено з порушенням п.5.26 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів».
Крім того, згідно із ч.6 ст.6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» печатка відповідача має містити зображення Державного герба України, однак печатка не містить зображення Державного герба України, а отже, на думку позивача, рішення відповідача оформлене з порушенням вимог закону.
Апелянт завертає увагу суду на те, що у рішенні Антимонопольного комітету України відсутній підпис Голови адміністративної колегії відповідача С. Толчина (наявний лише підпис завідувача загального сектору Лісової А.В.). Позивач вважає, що оскільки відповідач мав надіслати відповідачу оригінал рішення, то відсутність підпису С. Толчина свідчить про те, що рішення не підписане Головою адміністративної колегії відповідача, що також є порушенням вимог до оформлення документів.
В судове засідання представник позивача не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України (пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов"язковою судом апеляційної інстанції, а участь, в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.
Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2015 р. № 125/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нівіса" накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений строк.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду з позовом про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 10.09.2015 р. № 125/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про економічної конкуренції та накладення штрафу" недійсним, посилаючись на те, що рішення оформлене з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: відсутні печатка із зображенням Державного герба України (позивач отримав рішення, на якому наявний відбиток печатки наступного змісту: "Загальний сектор. Київське міське територіальне відділення. Антимонопольний комітет України" та штамп "Згідно з оригіналом. Завідувач загального сектору Лісова А.В."), підпис Голови адміністративної колегії відповідача - С.Толчина (наявний лише підпис завідувача загального сектору Лісової А.В.).
Відповідно до статті 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Засвідчення копій відділення здійснюється у відповідності з Інструкцією з діловодства в Київському міському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, затвердженою наказом голови відділення від 30.07.2013 р. №47.
Відповідно до пункту 77 вищевказаної інструкції, напис на засвідчення документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".
Копію службового документа засвідчує своїм підписом посадова особа того структурного підрозділу, в якому зберігається оригінал. Його підпис скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) відділення.
Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5 "Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" особистий підпис посадової особи, яка підписала оригінал документа, може бути відсутнім у разі надсилання копій іншим установам або якщо копія вихідного документа залишається у діловодстві установи.
Як вбачається з матеріалів справи, Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розглядалась справа № 57-02/05.14 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нівіса" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гідромеханіка" порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
З метою отримання інформації та копії документів, необхідних для розгляду справи на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівіса" було направлено вимогу голови Відділення від 17.07.2014 № 26-02/2431 про надання інформації.
За правилами ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку наявності у позивача будь-яких сумнівів щодо дійсності вимог Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, позивач не був позбавлений можливості звернутись до відповідача із відповідною заявою про видачу належним чином засвідченої вимоги, проте доказів такого звернення суду не надано.
На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2015 р. № 125/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про економічної конкуренції та накладення штрафу" відповідач діяв у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом. Висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, а отже позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення від 10.09.2015 р. № 125/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду в суді першої інстанції та спростовуються матеріалами справи.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ "Нівіса" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 у справі № 910/30612/15 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 у справі № 910/30612/15 залишено без змін.
Матеріали справи № 910/30612/15 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Р.В. Федорчук