Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" квітня 2016 р.Справа № 922/678/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Ківшарівка
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - Алєксєєв С.С., дов. № 2040 від 10.12.15 р.;
відповідача - не з'явився,
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 44370,00 грн. та 1378,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем п. 1.1 "Правил приймання вантажів до перевезення" щодо зазначення вірної інформації стосовно маси вантажу.
Представник позивача в судовому засіданні 19.04.16 р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Суд направляв ухвали по справі на адресу відповідача: АДРЕСА_1, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
У жовтні 2015 року зі станції Щорс Південно-Західної залізниці, відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, здійснив відправлення вагону №66937111 (далі - вагон) на станцію Легендарна Донецької залізниці, що підтверджується відповідною накладною №33628165 (а.с. 10).
Відповідач в транспортній накладній № 33628165 вказав, що маса вантажу у вагоні №66937111 складає 45000 кг.
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким самим способом, яким цю масу визначено на станції відправлення.
Перевіркою було виявлено, що у вагоні № 66937111 фактична маса вантажу складає 36500 кг, що на 8500 кг менше, ніж вказано у накладній, про що було складено комерційний акт РА №011716/837/35 від 07.10.2015 р. (а.с. 11) та акт загальної форми № 2595/Весы (а.с. 12).
Позивач вважає, що факт допущення відповідачем порушень в частині неправильності зазначення відомостей щодо маси вантажу у спірній накладній, є підставою для стягнення з відповідача штрафу в сумі 44370,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Враховуючи наявність в матеріалах справи складеної сторонами транспортної накладної №33628165 (а.с. 10), суд приходить до висновку про укладення між сторонами договору перевезення вантажу.
В статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" зазначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ч. 2 вказаної статті).
Згідно ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
В ст.6 Статуту зазначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (Правила № 863/5084 від 24.11.2000 року), а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Маса вантажу, згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, визначається відправником.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правилами оформлення перевізних документів", зареєстрованих з Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до спірної накладної підтвердив своїм підписом представник відповідача.
Згідно з п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Так, при проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах.
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким самим способом, яким цю масу визначено на станції відправлення.
Як вже було зазначено, перевіркою було виявлено, що у вагоні № 66937111 фактична маса вантажу складає 36500 кг, що на 8500 кг менше, ніж вказано у накладній, про що було складено комерційний акт РА №011716/837/35 від 07.10.2015 р. (а.с. 11) та акт загальної форми № 2595/Весы (а.с. 12)..
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України.
Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту).
Враховуючи викладене, беручи до уваги вартість провізної плати за вагон, відповідно до даних спірної накладної, суд, перевіривши розрахунок позивача, приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 44370,00 грн. є законною, обґрунтованої та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 44370,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 19.04.2016 р.
Суддя Т.В. Інте