36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.04.2016р. Справа № 917/356/16
За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", вул. Хрещатик 22, м. Київ 1,01001 в особі Полтавської дирекцієї Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», вул. 1100-річчя Полтави, б.2, м.Полтава, 36000
до Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентарізації та експертиз "Інвентаризатор", вул. Лесі Українки 10, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,37300
про стягнення 9 008,31 грн. (відповідно до заяв про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2016р.)
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 дов. №12-46 від 28.03.2016р.
від відповідача: представник не з"явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентарізації та експертиз "Інвентаризатор" заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №39/13-Н від 23.05.2013 року в розмірі 9 008,31 грн. (відповідно до заяв про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2016р.) з яких основний борг 6998,94 грн., пеня 2009,37 грн.
12. 04. 2016 року за вх. канцелярії суду №4552 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2016 року надійшли додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.
12.04.2016 року за вх. канцелярії суду №4551 від в.о. начальника юридичного відділу ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач просить суд зменшити розмір основного боргу до 6998,94 грн.
12.04.2016 року за вх. канцелярії суду №4551 від в.о. начальника юридичного відділу ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог в частині стягнення пені за період з 11.02.2015 року по 11.08.2015р. в розмірі 2009,37 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За своїм змістом заяви про уточнення позовних вимог є фактично заявою про зменшення позовних вимог в частині вимог про стягнення основного боргу та пені.
Зазначені заяви приймаються судом. Подальший розгляд справи здійснюється в межах вимог, заявлених у заявах від 12.04.2016р.
В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. За п. 4.6 цієї Постанови зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, ухвала суду про порушення провадження по справі повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та юридичною особою ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» (далі - Відповідач) 23 травня 2013 року було укладено ОСОБА_2 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №39/13-Н (далі -Договор).
За умовами Договору, Орендодавець (Фонд державного майна України по Полтавській області) передає, а Орендар (ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор») приймає в строкове платне користування державне майно саме нежитлове приміщення, площею 44,4 м2 розташованих за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. 50 років Жовтня, 22 (далі -Об"єкт оренди).
Відповідно до п.1.5 Договору Об"єкт оренди знаходиться на балансі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Вказаний факт підтверджується Додатком до Договору №1.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що передача Об"єкта оренди у користування здійснюється одночасно з підписанням сторонами Договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід"ємною частиною цього Договору.
Відповідно до наданої копії Договору та Акту приймання передачі від 23.05.2013 року ОСОБА_2 підписано Фондом державного майна України по Полтавській області, ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» та погоджено з Балансоутримувачем - Полтавською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахування щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:
70 відсотків орендної плати - до державного бюджету;
30 відсотків орендної плати - Балансоутримувачу (п.3.3 Договору).
31 липня 2014 року між Сторонами Договору було складено ОСОБА_2 приймання-передачі (повернення) Об"єкта оренди, який погоджено з Балансоутримувачем .
Як зазначає позивач, відповідач зобов"язання за п.п. 3.3, 4.3.1 Договору частині своєчасного внесення орендних платежів на користь ПД УДППЗ «Укрпошта», виконав несвоєчасно та не в повному обсязі в результаті чого у ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 6998,94 грн. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2016 року).
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору оренди.
У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Відповідно до ст. 765, ст. 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
З матеріалів справи вбачається, що спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями). Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 1, п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України). Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 6998,94 грн. (30%, що підлягають сплаті Балансоутримувачу за період з травня 2013 р. по липень 2015 р. включно з урахуванням часткової оплати), що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6998,94 грн. є обґрунтованими нормами матеріального права, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а тому, в цій частині підлягають задоволенню.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 3.5 Договору, Орендна плата, перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Пунктом 7,2 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи положення Договору ПД УДППЗ «Укрпошта» нарахувало пеню в розмірі 2009,37 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2009,37 грн. пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
На підставі матеріалів справи, керуючись статтями 4-3, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентарізації та експертиз "Інвентаризатор" (вул. Лесі Українки 10, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 34401418) на користь Полтавської дирекцієї Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (вул. 1100-річчя Полтави, б.2, м.Полтава, 36000, код ЄДРОПУ 21061678, п/р 26006301100392, у філії ПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467) заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №39/13-Н від 23.05.2013 року в розмірі 9 008,31 грн., з яких основний борг 6998,94 грн., пеня 2009,37 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 19.04.2016р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.