"13" квітня 2016 р.Справа № 916/267/16
За позовом: Громадської організації "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць";
до відповідача: Ізмаїльської міської ради;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради;
про визнання недійсним рішення
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 18.01.2016р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Громадська організація "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ізмаїльської міської ради та Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, в якій просить суд визнати недійсним рішення 4 сесії VІІ скликання Ізмаїльської міської ради № 237-VІІ від 24.12.2015р. „Про дачу згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Фанагорийській, 7, з Громадською організацією "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць", у зв'язку з порушеннями умов договору оренди від 04.09.2001р. із змінами, невиконанням Орендарем своїх зобов'язань та грубим порушенням його умов.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення 04.09.2001р. між ним та Фондом договору оренди нерухомого майна, згідно умов якого клубом в користування було прийнято плавальний басейн і прилеглі підсобні приміщення, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, вул. Фанагорійська, 7, загальною площею 996,5 кв.м., цільове використання яких - спортивно -оздоровчий комплекс.
Позивач вказує, що строк дії даного договору відповідно до його умов був встановлений до 04.09.2026р.
На думку позивача, прийняте 24.12.2015р. Ізмаїльською міської радою вищевказане рішення, що направлене на розірвання договору у зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань, взятих згідно договору, є недійсним, оскільки не відповідає дійсності.
Позивач, вказує, що він на протязі 15 років сумлінно виконує свої обов'язки, що покладені на нього умовами договору, зокрема, ним за свій рахунок замінені лавки на трибунах для глядачів, покрашені фасад будівлі, а також плитка прилегла до басейну, в приміщенні № 58 виконано ремонт, облаштовано танцювальну залу, а в приміщенні боксерської зали - встановлені пластикові вікна.
Вказані обставини, як вказує позивач, спростовують наявність у оспорюваному рішенні підстав для одностороннього розірвання договору оренди.
Громадська організація "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць" зазначає, що, оскільки Ізмаїльська міська рада, приймаючи оспорюване рішення, порушила вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, воно у відповідності до норм чинного законодавства повинно бути визнано недійсним.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2016р. було порушено провадження у справі №916/267/16 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 02.03.2016р.
29.02.2016р. до канцелярії суду від представника Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради надійшло клопотання про припинення провадження у справі (а.с.89-91), в обґрунтування якого останній вказує, що спір є публічно-правовим, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, випливають із владних управлінських функцій Ізмаїльської міської ради, у зв'язку із чим наполягає на тому, що такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а повинен бути переданий на вирішення адміністративного суду.
Ухвалою суду від 02.03.2016р., з урахуванням усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, а також з огляду на нез'явлення в судове засідання представників відповідачів, від яких не надходило клопотань про розгляд справи за їх відсутності, неподання витребуваних доказів, а також для додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 21.03.2016р.
21.03.2016р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі (а.с.106-108).
В обґрунтування такого клопотання позивач наполягає на підвідомчості спору господарському суду, оскільки спір є таким, що пов'язаний з розірванням договору, укладеного між суб'єктом господарювання та органом місцевого самоврядування про передачу державного або комунального майна в оренду.
Відтак, на думку позивача, спір не має ознаки адміністративної юрисдикції, що виключає його розгляд в адміністративному суді.
Водночас, 21.03.2016р. представником позивача до канцелярії суду було подано додаткові доводи, пояснення по справі (а.с.109), згідно яких останній звертає увагу на те, що із звіту про експерту оцінку майна вбачається, що об'єкт нерухомості був переданий в оренду в досить занедбаному і зруйнованому стані.
Позивач, аргументуючи свою позицію щодо належного виконання умов договору, вказує, що за його умовами згідно п. 4.2.1 на нього було покладено обов'язок виконати роботи на 100 тис. грн. (50% всієї вартості) - до 01.08.2003р., який було виконано достроково - у жовтні 2002р.
У поданих поясненнях позивач, посилаючись на виконання ремонтних робіт, вартість яких становить значні суми, наполягає на відсутності підстав для дострокового розірвання договору оренди майна.
У судовому засіданні 21.03.2016р. представником Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради було надано заперечення проти позову (а.с.114-118), згідно яких останній вказує, що позивач всупереч Закону України „Про оренду державного та комунального майна” з значними порушеннями на протязі дії договору страхував майно, яке отримав в оренду, що є істотними порушеннями умов договору.
Відповідач зауважує про наявність акту обстеження орендованого позивачем майна від 30.11.2015р., згідно якого встановлено, що об'єкт знаходиться в руйнівному, незадовільному та антисанітарному стані.
Крім того, в якості підтвердження своєї позиції щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань, взятих згідно договору, зазначає, що на момент перевірки об'єкта було встановлено, що останнім не виконано капітального ремонту чи реконструкції покрівлі орендованих приміщень, стан цистерн, труб та очисної системи, сантехнічного обладнання є незадовільним та потребує ремонту. Водночас, дренажна система відводу атмосферних опадів засипана будівельним сміттям, внаслідок чого відбувається намокання фундаменту будівлі, а також вказує на наявність тріщини по фасаду будівлі.
Одночасно, відповідач зазначає, що в порушення умов договору, система опалення не функціонує, приміщення в зимовий період позивачем не опалюється, що призвело до погіршення стану об'єкта оренду.
Між тим, відповідач зазначає, що представник Орендаря - виконавчий директор Громадської організації "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць" в порушення вимог п. 4 змін від 14.02.2006р. до договору 11.12.2015р. відмовився надати доступ представникам Фонду та провідному інспектору Ізмаїльського міжрайонного відділу ГУ ДСНС для проведення перевірки на предмет дотримання протипожежної безпеки, що є також грубим порушенням умов договору.
Водночас, в порушення вищевказаного пункту змін від 14.02.2006р. до договору комісією було встановлено, що позивачем не було укладено з відповідними організаціями договору на вивезення сміття, в одному із приміщень, а саме в комп'ютерному залі, займаються виготовленням тротуарної плитки, що не відповідає цільовому використанню приміщення, зали аеробіки, хореографії та сауна взагалі не функціонують.
В узагальнення поданих заперечень на позов, Фонд вказує, що прийняття оспорюваного рішення є правом Ізмаїльської міської ради, встановленим діючим законодавством.
В засіданні суду 21.03.2016р. представник відповідача в повному обсязі підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі, представник позивача в свою чергу просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України , суд відмовив у її задоволенні з огляду на наступне.
Приписами п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
Водночас, відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови участі у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Водночас, згідно п. 3.2 вказаної постанови, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо.
До таких договорів відносяться, зокрема, такі: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.
Таким чином, приймаючи до уваги, що предметом спору є визнання недійсним рішення Ізмаїльської міської ради, що направлене на надання згоди на дострокове розірвання договору оренди комунального майна, укладеного між суб'єктом господарювання та органом місцевого самоврядування, тобто стосується волевиявлення власника, спір в рамках справи №916/267/16 підлягає вирішенню в господарському суді.
Представник позивача 21.03.2016р. під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідачів в свою чергу заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у поданих до суду письмових запереченнях, наполягав на відмові у їх задоволенні.
Ухвалою суду від 21.03.2016р. провадження у справі в частині вимог до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради було припинено, залучено вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 21.03.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів, в засіданні суду оголошено перерву до 13.04.2016р.
У судове засідання 13.04.2016р. з'явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав свою правову позицію, що була викладена ним в попередньому судовому засіданні.
Представник відповідача та третьої особи у судове засідання 13.04.2016р. не з'явився, про місце та час розгляду справи був цілком обізнаний, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 21.03.2016р. (а.с.165).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2015р. на 4 сесії VІІ скликання Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення № 237-VІІ „Про дачу згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Фанагорійській, 7, з Громадською організацією "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць" (а.с.32).
Пунктом 1 вказаного рішення було надано згоду на дострокове розірвання договору оренди не житлових приміщень по вул. Фанагорийській, 7, загальною площею 889,1 кв.м. з вищевказаною організацією - в зв'язку із невиконанням Орендарем своїх зобов'язань і грубим порушенням умов договору оренди.
При цьому, позовні вимоги Громадської організації "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць", фактично, обґрунтовані тим, що Ізмаїльська міська рада неправомірно дала згоду на розірвання договору оренди нерухомого майна від 04.09.2001р., оскільки вона має право надати згоду на розірвання, виключно, у разі порушення Орендарем умов договору, чого, як вважає позивач, допущено не було.
Водночас, позиція відповідача зосереджена на наявності численних порушень умов договору з боку позивача, а також на тому, що оспорюване рішення жодним чином негативних наслідків для позивача не несе, а його прийняття є правом Ізмаїльської міської ради.
Оцінюючи заявлені вимоги, суд вказує, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання актами недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваним законом інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України “Про місцеве самоврядування” встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно п. 9.1 Порядку передачі нерухомого майна в оренду, затвердженого рішенням Ізмаїльської міської ради від 27.09.2013р. за № 3217- VІ, питання дострокового розірвання договорів оренди за ініціативою Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради вирішується Ізмаїльською міською радою з урахуванням пропозицій вищевказаного Фонду після розгляду даного питання ПДК і виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради.
Таким чином, оскільки предметом договору є майно, що перебуває у комунальній власності, то у відповідності до норм чинного законодавства, право власності територіальної громади здійснює Ізмаїльська міська рада, у зв'язку з чим остання, як власник майна, фактично, має право виражати волевиявлення територіальної громади, зокрема, шляхом надання згоди на дострокове розірвання договору оренди комунального майна.
З урахуванням вказаного, доводи позивача щодо того, що таке волевиявлення, яке проявилося у наданні згоди на дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 04.09.2001р., порушує норми Закону, не знаходять свого відображення в дійсності.
Крім того, суд вважає, що зазначена угода жодним чином не порушує прав Громадської організації "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць", а вирішення питання щодо розірвання договору можливе, фактично, в судовому порядку.
Крім того, суд зазначає, що обраний спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. В даному випадку суд не вбачає, яким чином задоволення позову про визнання рішення ради недійсним може відновити права або законні інтереси позивача, з огляду на те, що оскільки правочин, направлений на відмову від права звернення до суду є нікчемним, орендодавець, яким є Фонд комунального майна, незалежно від наявності або відсутності рішення не позбавлений права звернутися до суду з позов про розірвання договору оренди.
При цьому, звернення до суду з вимогами про розірвання договору жодним чином не залежить від попередньої згоди на це, а сама згода власника майна на розірвання договору не несе жодних негативних наслідків для позивача.
Між тим, судом не надається правова оцінка належного чи неналежного виконання відповідачем умов договору, оскільки вказане підлягає доведенню при розгляді справи про розірвання договору, яка на теперішній час розглядається господарським судом Одеської області (суддя Гуляк Г.І. справа №916/728/16).
За таких обставин, враховуючи відсутність порушеного права позивача, у задоволенні позову Громадської організації "Ізмаїльський клуб боксу "Дунаєць" слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові, обов'язок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору на відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, не покладається.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 18 квітня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська