"14" квітня 2016 р.Справа № 916/447/15-г
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ"
до відповідача: публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"
про розірвання договору та стягнення 2 122 387,00 грн.
та
За зустрічним позовом: публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ"
про стягнення 244 055,54 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача (скаржника): не з'явився
від ВДВС Іллічівського УЮ Одеської області: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на дії державного виконавця (вх.№2-2989/15 від 26.05.2015р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/447/15.
Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" 26.05.2015р. звернулось до суду із скаргою (вх.№2-298/15) на дії державного виконавця, в якій просить поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця, скасувати постанову Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про відкриття провадження, на період розгляду скарги та зупинити виконавче провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2015р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги (вх.№2-298/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до повернення справи №916/447/15 до господарського суду Одеської області із суду вищої інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2016р. скаргу публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на дії державного виконавця (вх.№2-2989/15 від 26.05.15р.) на дії державного виконавця в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/447/15 була прийнята до провадження суддею Цісельським О.В. та призначена до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, свою позицію щодо скарги суду не надав.
Представник скаржника в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Представник ВДВС Іллічівського МУЮ Одеської області в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги, суд встановив:
На адресу господарського суду Одеської області 03.02.15р. надійшла позовна заява (вх.№470/15) товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" до публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" в якій просить суд розірвати договір №654 про надання юридичної допомоги, стягнути заборгованість у розмірі 1 629 941, 02 грн. по договору №654 про надання юридичної допомоги, стягнути 33 816,85 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2015р. порушено провадження у справі №916/447/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" до публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" про розірвання договору та стягнення 2 122 387,00 грн.
27.02.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов зустрічний позов (вх.№884/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ", в якій він просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" попередню оплату за договором №654 про надання юридичної допомоги в розмірі 244 055, 54 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області у справі №916/447/15 від 02.03.2015р. зустрічний позов (вх.№884/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" було повернуто судом без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
06.03.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов зустрічний позов (вх.№1014/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ", в якій він просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" попередню оплату за договором №654 про надання юридичної допомоги в розмірі 244 055, 54 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2015р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви (вх.№1014/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" про стягнення 244 055,54грн. в порядку п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/447/15 від 18.03.2015р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" задоволено повністю, договір №654 про надання юридичної допомоги між публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" розірвано, стягнуто з публічного акціонерного товариства “МАРФІН БАНК” заборгованість у розмірі 1 629 941, 02 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ", стягнуто з публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" 33 816, 85 грн. судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. по справі №916/447/15 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/447/15 про повернення зустрічної позовної заяви, зустріну позовну заяву публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" направлено до господарського суду Одеської області для розгляду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 18.03.2015р по справі № 916/447/15 залишено без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду №488 від 07.05.2015р. зустрічний позов (вх.№884/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" було призначено до повторного автоматичного розподілу.
На підставі повторного автоматичного розподілу, зустрічний позов публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Горячук Н.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. зустрічну позовну заяву (вх.№884/15) публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" було прийнято суддею Горячук Н.О. до розгляду в судовому засіданні.
З підстав надходження 15.05.2015р. запиту Одеського апеляційного господарського суду про направлення справи №916/447/15-г на його адресу для подальшого скерування на адресу Вищого господарського суду України, з підстав надходження касаційної скарги публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015р., ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2015р. провадження у справі №916/447/15-г за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" про стягнення 244 055,54грн. було зупинено до розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК".
Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" 26.05.2015р. звернулось до суду із скаргою (вх.№2-298/15) на дії державного виконавця, в якій просить поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця, скасувати постанову Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про відкриття провадження, на період розгляду скарги та зупинити виконавче провадження.
В обґрунтування поданої скарги, відповідач зазначає, що Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 13.05.2015р. винесено постанову ВП № 47519576 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ "МАРФІН БАНК" грошових коштів та постанову про арешт коштів та майна боржника ВП №47519576, відповідно до якої накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ПАТ "МАРФІН БАНК".
Зазначені постанови винесені для виконання наказу Господарського суду Одеської області від 07.05.2015р. про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/447/15-г про стягнення з ПАТ "МАРФІН БАНК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг" заборгованості у розмірі 1 629 941,02 грн. за Договором №654 про надання юридичної допомоги від 06.07.2012р.
На думку скаржника, вказані постанови є такими, що винесені з порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до п.1.5.1. Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, постанова державного виконавця як окремий документ в якості обов'язкового реквізиту повинен містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).
Таким чином, зміст п.1.5.1. Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, свідчить про те, що державний виконавець при винесені постанови 13.05.2015р. ВП № 47519576 про арешт коштів та майна боржника зобов'язаний був зазначити мотиви, з яких він дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на все майно та кошти ПАТ "МАРФІН БАНК".
Відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Таким чином, рішення державного виконавця про арешт коштів та майна боржника повинно бути обґрунтованим та виноситися за наявності обставин, які свідчать про загрозу невиконання судового рішення.
Постанова про арешт від 13.05.2015р. не містить жодного обґрунтування наявності ризику невиконання судового рішення та, відповідно, необхідності накладення арешту на майно та кошти ПАТ "МАРФІН БАНК".
Такими чином, у сукупності зміст 57 Закону України "Про виконавче провадження" та п.1.5.1. Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, свідчать, що приймаючи постанову ВП №47519576 про арешт коштів та майна боржника, державний виконавець зобов'язаний був в мотивувальній частині постанови обґрунтувати своє рішення про накладення арешту, навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про наявність реальної загрози неможливості виконання судового рішення та необхідність накладення арешту при відкритті виконавчого провадження та за наявності строку на добровільне виконання судового рішення на саме на ВСЕ рухоме та нерухоме майно, накладення арешту на кошти ПАТ "МАРФІН БАНК".
Оскаржувана постанова Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 від 13.05.2015р. ВП №47519576 про арешт коштів та майна боржника, містить лише цитати з ст. ст.19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" про право стягувача просити накласти арешт та право державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника.
Заява стягувача від 13.05.2015р. не містить жодного обґрунтування необхідності накладення арешту на кошти та майно боржника.
В порушення п.1.5.1. Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, оскаржувана постанова Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 від 13.05.2015р. ВП №47519576 про арешт коштів та майна боржника не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв рішення про необхідність задоволення заяви стягувача та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ПАТ "МАРФІН БАНК", грошові кошти, які належать на банківських рахунках ПАТ "МАРФІН БАНК" на суму 1663 757,84 грн.
Відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Таким чином, з урахуванням наведеного, державний виконавець в постанові про арешт зобов'язаний був зазначити з яких мотивів було накладено арешт одночасно на кошти та все нерухоме та рухоме майно ПАТ "МАРФІН БАНК", які обставини свідчать про загрозу невиконання судового рішення з боку ПАТ "МАРФІН БАНК".
Відсутність в постанові Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 від 13.05.2015р. ВП № 47519576 про арешт коштів та майна боржника мотивів, з яких державний виконавець прийняв рішення про арешт коштів та всього рухомого та нерухомого майна ПАТ "МАРФІН БАНК" свідчить про порушення державним виконавцем законодавства при винесенні постанови ВП №47519576 про арешт коштів та майна від 13.05.2015р. та незаконність вказаної постанови про арешт коштів та майна.
Оскаржувані постанови ВП № 47519576 від 13.05.2015 про відкриття виконавчого провадження та постанова від 13.05.2015р. ВП№47519576 про арешт коштів та майна боржника не містить жодних прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови.
Відсутність в оскаржуваній постанові про арешт коштів та майна інформації про прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови свідчить про порушення державним виконавцем вимог п. 1.5.1. Розділу Г Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, порушення прав ПАТ "МАРФІН БАНК" як сторони виконавчого провадження на інформування про всі дії державного виконавця стосовно арешту коштів та майна (відсутній перелік осіб, яким було направлено постанову для виконання) та, відповідно, про незаконність постанови від 13.05.2015р. ВП№47519576 про арешт коштів та майна боржника.
Постанову ВП№47519576 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ "МАРФІН БАНК" грошових коштів відкрито на підставі заяви про примусове виконання рішення господарського суду від 13.05.2015р., яка підписана від імені стягувача ОСОБА_2 (копія додається).
До вказаної Заяви про примусове виконання рішення господарського суду від 13.05.2015р. будо додано довіреність від 29.01.2015р. на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка підписана від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг" директором ОСОБА_4, що діяла на підставі Статуту.
Відповідно до п.3.4.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
Відповідно до п.п. 2.11.1., 2.11.2. Розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, а оригінали вказаних документів або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження.
Довіреність на ім'я представників стягувача нотаріально не посвідчена.
Матеріали виконавчого провадження свідчать, що приймаючи заяву про примусове виконання рішення господарського суду, державний виконавець не перевірив в повному обсязі повноваження представника, а саме: не перевірив, чи була станом на момент видачі довіреності ОСОБА_5 директором стягувача, чи мала право відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг" діяти без довіреності та видавати третім особам довіреності з правами, аналогічними зазначеним довіреності від 29.01.2015р.
Таким чином, відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець не витребував від представника стягувача документи, які підтверджують призначення ОСОБА_5 директором товариства з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг" (належним чином засвідчена копія), строк повноважень директора стягувача, статут товариства з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг" (належним чином засвідчена копія).
Відповідно до наказу господарського суду стягувачем є товариство з обмеженою відповідальністю "Софоклеус і Партнери консалтинг".
Заява про примусове виконання рішення суду підписана представником ТОВ "Софоклеус і Партнери консалтинг".
Таким чином найменування стягувача в заяві про примусове виконання рішення суду від 13.05.2015 (підпис) не співпадає з найменуванням стягувача, яке вказане в довіреності представника та виконавчому документі, що є додатковою підставою для висновку про неперевірку державним виконавцем в повному обсязі повноважень представника та незаконність відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно та кошти ПАТ "МАРФІН БАНК".
З врахуванням вищенаведених обставин, скаржник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною скаргою.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних правових підстав:
У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.ч.1, 2 п.п.6, 18 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому Законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
У відповідності до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків
розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено, що 13.05.2016р., за умови відсутності документального підтвердження повного виконання рішення, у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно та кошти боржника.
Таким чином, при проведенні виконавчих дій головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 будь яких порушень Закону України "Про виконавче провадження" та інших законів не було.
Приймаючи до уваги те, що доводи, викладені у скарзі публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" належним чином не обґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку, що скаргу слід відхилити, з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скаргу публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на дії державного виконавця (вх.№2-2989/15 від 26.05.2015р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/447/15 - відхилити.
Повний текст ухвали складено та підписано 19 квітня 2016 р.
Суддя О.В. Цісельський