ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/1522/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро»
доПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
простягнення 2631444 грн. 35 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Зорич Г.А. - представник за довіреністю б/н від 20.01.2016;
від відповідача: Цурка Н.О. - представник за довіреністю № 04 від 11.01.2016.
01.02.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» з вимогами до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення 2631444 грн. 35 коп., з яких 1290148 грн. 25 коп. основного боргу, 79010 грн. 00 коп. неустойки, 47896 грн. 81 коп. пені, 1201453 грн. 56 коп. штрафу та 12935 грн. 73 коп. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 не сплатив позивачу суборендну плату за листопад 2015, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 545035 грн. 00 коп., та суборендну плату за грудень 2015 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 568371 грн. 50 коп. Крім того, відповідач не сплатив позивачу вартість сервісного обслуговування за листопад 2015 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 88507 грн. 98 коп., та вартість сервісного обслуговування за грудень 2015 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 88233 грн. 77 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року у сумі 33508 грн. 45 коп. за період з 11.11.2015 по 31.12.2015 та пеню за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року у сумі 14388 грн. 36 коп. за період з 11.12.2015 по 31.12.2015; штраф у розмірі 17701 грн. 60 коп. за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року; неустойку у розмірі 79010 грн. 00 коп. за період з 25.08.2015 по 31.12.2015 за прострочення поповнення суми гарантійного платежу; штраф у розмірі 1183751 грн. 96 коп. за дострокове припинення Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором; 3% річних у розмірі 3718 грн. 18 коп. за період з 11.11.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року, 3% річних у розмірі 385 грн. 56 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року, 3% річних у розмірі 2475 грн. 92 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року, 3% річних у розмірі 6356 грн. 07 коп. за період з 25.08.2015 по 01.02.2016 за прострочення поповнення суми гарантійного платежу, що разом становить 12935 грн. 73 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1522/16; розгляд справи призначено на 19.02.2016.
17.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, зобов'язано позивача надати суду документи, зазначені відповідачем у клопотанні про витребування доказів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 04.03.2016.
01.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що 27.08.2015 позивачем було застосовано оперативно-господарську санкцію, передбачену Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014, та обмежено відповідачу доступ до орендованих приміщень.
У судовому засіданні 04.03.2016 представник позивача подав додаткові письмові пояснення по справі, в яких вказав на правомірність застосування ним оперативно-господарської санкції у вигляді обмеження доступу відповідача до орендованих приміщень та правомірність стягнення з відповідача суборендної плати і вартості сервісного обслуговування за період з листопада по грудень 2015 року (з огляду на опечатування приміщень 27.08.2015).
У судовому засіданні 04.03.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.03.2016.
11.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що з 27.08.2015 фактично не користувався орендованими приміщеннями, у зв'язку з чим він не зобов'язаний сплачувати позивачу суборендну плату та вартість сервісного обслуговування за період, протягом якого майно не могло бути використане ним. Крім того, відповідач заперечував щодо розміру, нарахованої позивачем вартості сервісного обслуговування з листопад та грудень 2015 року.
Крім того, у відзиві на позовну заяву позивач на підставі ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просив суд зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача.
У судовому засіданні 11.03.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.03.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.03.2016.
25.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач, зокрема, навів пояснення щодо порядку здійснення ним нарахувань сервісного обслуговування за листопад та грудень 2015 року.
У судовому засіданні 29.03.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 01.04.2016.
01.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.
01.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, в якому відповідач просив суд призначити у справі № 910/1522/16 судову бухгалтерську експертизу та на визначення експертів поставити питання: якими первинними документами у відповідності до чинного законодавства мають бути підтверджені факти надання сервісних послуг відповідно до Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 за заявлений період; чи підтверджені наявними в матеріалах справи доказами заявлені до стягнення суми за надані сервісні послуги; на яку суму матеріалами справи документально підтверджується факт надання сервісних послуг за заявлений період за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Розглянувши у судовому засіданні 01.04.2016 вказане клопотання відповідача, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необгрунтованістю, оскільки вказані у клопотанні про призначення експертизи обставини, суд може встановити самостійно в межах її розгляду.
01.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач, враховуючи, зокрема, складність даної справи та значну суму заявлених позовних вимог, просив призначити колегіальний розгляд справи № 910/1522/16.
Розглянувши у судовому засіданні 01.04.2016 клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Тобто, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.
Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Однак, відповідач у клопотанні про призначення колегіального розгляду справи не навів обставин на підтвердження складності справи або складності спору та не надав жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання, у зв'язку з чим суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2016, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 01.04.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.04.2016.
11.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач, зокрема, зазначив, що нарахування сервісних послуг було здійснено пропорційно займаної площі відповідачем, крім тих, які розраховуються відповідно до показників лічильників.
12.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що нарахування електроенергії відбувалось відповідно до показників лічильників, а нарахування вартості водопостачання було здійснено лише стосовно приміщень, в яких відсутні лічильники.
12.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/1522/16 до вирішення Вищим господарським судом України справи № 910/24231/15, розглянувши яке у судовому засіданні 12.04.2016, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду. Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/24231/15 було залишене без змін, у зв'язку з чим вказане рішення набрало законної сили.
Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2016 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 12.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
01.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Кияни» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» (орендар) укладено Договір оренди № Д559, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати в оперативну оренду, а орендар зобов'язується прийняти згідно з умовами цього договору, нерухоме майно під літерою «Ф», загальною площею 13830,20 кв.м., під літерою «Б» загальною площею 10747,80 кв.м., під літерою «Р» загальною площею 4305,00 кв.м., під літерою «Х» загальною площею 687,20 кв.м. Загальна площа будівель становить 29570,20 кв.м.; розташовані за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9. Нерухоме майно належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у справі № 40/558 про визнання права власності, яке зареєстроване Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 14.03.2007 та записано в реєстрову книгу №д.2з-73 за реєстровим номером 32-з (реєстраційне посвідчення № 024059) та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 290794680000 11.03.2014 (номер запису 4641276).
Згідно з п. 1.7 Договору оренди № Д559 від 01.05.2014 орендодавець не заперечує, а орендар погоджується з тим, що до орендаря переходять всі права і обов'язки попереднього орендаря будівель - Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» по всім договорам, укладеним з третіми особами, в тому числі, але не виключно, що стосуються правовідносин суборенди приміщень, надання дозволів використання площ будівлі, надання послуг з розміщення транспортних засобів, тощо, про що орендар буде окремо вчиняти правочини з третіми особами. Підписанням цього договору орендар засвідчує, що йому відомо про укладені договори суборенди приміщень у будівлях та про інші правовідносини, об'єктом яких є частини будівлі, та погоджується з наявністю таких правовідносин та їх продовженням за участю орендаря.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № Д559 від 01.05.2014 строк оренди становить 35 місяців з моменту прийняття нерухомого майна за актом прийому-передачі в оренду в порядку, визначеному розділом 11 договору. Підписання акту прийому-передачі свідчить про фактичну передачу нерухомого майна в оренду.
Судом встановлено, що 01.05.2014 за актом прийому-передачі нерухомого майна в оренду Публічне акціонерне товариство «Кияни» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» прийняло в оренду вищевказане нерухоме майно.
19.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Менеджмент Груп» (орендар) та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (суборендар) укладено Договір суборенди № ДС662, відповідно до умов якого орендар зобов'язується передати в суборенду, а суборендар зобов'язується прийняти, згідно умов цього Договору, нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9 (далі по тексту - «Будівля»).
Відповідно до п. 1.1.1 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 орендар передає суборендарю наступні нежитлові приміщення: приміщення №1, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 164,3кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 15% площі, що дорівнює 24,65 кв. м., всього 188,95 кв. м., яке розташовується в 1-му корпусі (будівля літ. «Х») на другому поверсі, офіс 1-201; приміщення № 2, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 215,00кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 21,50 кв. м., всього 236,50 кв. м., яке розташовується в 1-му корпусі (будівля літ. «Х») на першому поверсі, офіс 1-103; приміщення № 3, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 89,00кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 8,90 кв. м., всього 97,90 кв. м., яке розташовується в 6-му корпусі (будівля літ. «Б») на першому поверсі, офіс 6-102; приміщення № 4, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 99,60кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 9,96 кв. м., всього 109,56 кв. м., яке розташовується в 3-му корпусі (будівля літ. «Ф») на шостому поверсі, офіс 3-602; приміщення № 5, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 118,00кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 11,80 кв. м., всього 129,80 кв. м., яке розташовується в 3-му корпусі (будівля літ. «Ф») на шостому поверсі, офіс 3-603; приміщення № 6, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 159,00кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 15,90 кв. м., всього 174,90 кв. м., яке розташовується в 3-му корпусі (будівля літ. «Ф») на шостому поверсі, офіс 3-601; приміщення № 7, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 145,60кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 14,56 кв. м., всього 160,16 кв. м., яке розташовується в 4-му корпусі (будівля літ. «Ф») на четвертому поверсі, офіс 4-405; приміщення № 8, площею, розрахованою за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 90,50кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 15% площі, що дорівнює 13,58 кв. м., всього 104,08 кв. м., яке розташовується в 6-му корпусі (будівля літ. «Б») на четвертому поверсі, офіс 6-401. Надалі по тексту договору Приміщення №1 - Приміщення №8 разом вживаються як «Приміщення». Право орендаря на передачу приміщень в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем (власником будівлі) Договору оренди № Д 559 від 01 травня 2014 року.
Судом встановлено, що 01.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» (первісний орендар), Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» (новий орендар) та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (суборендар) укладено Договір про внесення змін до Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (про заміну сторони у зобов'язанні), відповідно до умов якого у зв'язку із закінченням строку оренди за Договором оренди, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. 12.03.2012, реєстровий номер 1075, укладеного первісним орендарем з власником приміщень - Публічним акціонерним товариством «Кияни», та вступом в дію Договору оренди № Д559 від 01.05.2014, укладеного між власником приміщень та новим орендарем, сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов'язанні - орендаря за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (основний договір), укладеним між первісним орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп») та суборендарем (Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»).
Відповідно до п. 1.1 Договору про внесення змін від 01.05.2014 новий орендар приймає на себе права та зобов'язання первісного орендаря за основним договором, за винятком прав, передбачених п. 2.2, п. 4.2 цього договору, щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій.
Відповідно до п. 2.1 Договору про внесення змін від 01.05.2014 до нового орендаря з 01.05.2014 переходять всі права та обов'язки первісного орендаря за основним договором.
Відповідно до п. 2.3 Договору про внесення змін від 01.05.2014 гарантійний платіж сплачується на користь нового орендаря згідно з умовами п. 1.5.1 основного договору.
Судом встановлено, що 01.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» передало, а Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» прийняло в суборенду приміщення, перелік яких наведений у п. 1.1.1 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі приміщення, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що 30.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» (первісний орендар), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжагро» (новий орендар) та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (суборендар) укладено Договір про внесення змін до Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (про заміну сторони у зобов'язанні), відповідно до умов якого у зв'язку із зміною сторони у зобов'язанні - первісного орендаря на нового орендаря у Договорі оренди № Д559 від 01.05.2014, укладеного з власником приміщень - Публічним акціонерним товариством «Кияни», сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов'язанні - орендаря за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (основний договір), укладеним між первісним орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп») та суборендарем (Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»).
Відповідно до п. 1.1 Договору про внесення змін від 30.04.2015 новий орендар приймає на себе всі права та зобов'язання первісного орендаря за основним договором щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій.
Відповідно до п. 2.1 Договору про внесення змін від 30.04.2015 до нового орендаря з 01.05.2015 переходять всі права та обов'язки первісного орендаря за основним договором.
Згідно з п. 2.2 Договору про внесення змін від 30.04.2015 на виконання умов основного договору суборендарем на користь первісного орендаря був внесений гарантійний платіж, що складає 434468 грн. 78 коп., крім того ПДВ 20% 86893 грн. 76 коп., всього - 521362 грн. 54 коп.
Відповідно до п. 1.2.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 строк суборенди становить з 01 травня 2014 року (дата початку строку суборенди) до 28 червня 2016 року (дата закінчення строку суборенди).
Відповідно до п. 1.2.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщень Суборендар має право користуватися Приміщеннями у відповідності до мети суборенди.
Відповідно до п. 1.5.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору Суборендар зобов'язується перерахувати Орендарю гарантійний платіж в розмірі двохмісячної орендної плати, зазначеної у п.п. 1.4.1.2. цього Договору.
Згідно з п. 1.5.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 гарантійний платіж буде утримуватись Орендарем протягом дії цього Договору як забезпечення сплати Суборендарем орендної плати та виконання інших обов'язків за цим Договором. Проценти по гарантійному платежу не нараховуються. Гарантійний платіж буде повернено Суборендарю протягом 28 днів після закінчення дії цього Договору при умові виконання Суборендарем усіх вимог п. 1.5.3. цього Договору.
Відповідно до п. 1.5.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 гарантійний платіж підлягає поверненню Суборендарю тільки при припиненні дії цього Договору, відповідно до п.1.2. Договору та після виконання Суборендарем наступних умов: а) сплата всієї заборгованості по орендній платі та іншим платежам за цим Договором; b) виконання всіх зобов'язань перед Орендарем; c) сплата всіх витрат за можливий ремонт та прибирання, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Суборендар сплачує Орендарю: гарантійний платіж, згідно з умовами цього Договору; орендну плату, згідно з умовами цього Договору; плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього Договору; плату за послуги, які надаються Орендарем Суборендарю за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим Договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг, обумовлюються додатковою угодою Сторін.
Відповідно до п. 7.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Суборендар вступає у користування Приміщеннями у день підписання Сторонами Актів прийому-передачі Приміщення.
Відповідно до п. 16.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє протягом строку суборенди, визначеного цим Договором, а в частині розрахунків - до повної оплати Суборендарем заборгованості по орендній платі та іншим платежам за цим Договором. В будь-якому випадку строк дії Договору становить до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору. Строк суборенди починається з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення. Сторони домовились про використання для розрахунків площі Приміщення за даним Договором методику БОМА (Standart Method for Measuring Floor Area in Office Buildings, ANSI/BOMA Z65/1-1996) в якості звичаю ділового обороту відповідно до статті 7 Цивільного кодексу України. Конкретні обміри Приміщення та Будівлі відповідно до даного Договору з урахуванням всіх факторів застосування методики БОМА відображаються в даному Договорі. Факт підписання даного Договору підтверджує згоду Сторін на застосування методики БОМА, конкретних обмірів Приміщення та Будівлі, а також розміру Орендної плати за даним Договором. Дострокове припинення дії цього Договору в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, вказаних в п. 16.3. та 16.5. цього Договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором суборенди (піднайму).
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частина 3 статті 774 Цивільного кодексу України).
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1.4.1.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.02.2015) сторони дійшли згоди, що починаючи з 01.05.2015 та до закінчення дії договору місячна ставка орендної плати за приміщення становить 180,75 грн., без ПДВ за один кв.м. на місяць, що є еквівалентом 16,50 дол США без ПДВ за офіційним курсом НБУ 10,9546 грн. за 1 дол США (станом на 31.03.2014); починаючи з 01.05.2015 та до закінчення дії договору суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 217234,39 грн., ПДВ - 43446,88 грн., всього - 260681,27 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 23796,61 дол США з ПДВ за офіційним курсом НБУ 10,9546 грн за 1 дол США (станом на 31.03.2014). Індексація орендної плати відбувається на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.4.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 орендна плата здійснюється суборендарем наступним чином: протягом трьох банківських днів з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі Приміщень (без урахування дня, в який відбулась передача), Суборендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі Приміщень по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача Приміщень, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі;
Відповідно до п. 2.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 при здійсненні платежів, згідно з цим Договором, плата повинна здійснюватись в гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок Орендаря. Всі платежі, за винятком платежу, передбаченого пунктом 2.1.1. цього Договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених Орендарем. Рахунки, що виставляються Орендарем, будуть вважатися наданими Суборендарю належним чином, якщо їх направлено одним із наступних способів: 1) вручено Суборендарю з обов'язковою відміткою в Реєстрі Орендаря; 2) за допомогою підприємств поштового зв'язку. У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, Суборендар зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору, та в строк до 3 (Трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених пп. 1.4.3., п. 3.1. Договору письмово звернутись до Орендаря з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням Суборендар зобов'язаний протягом 3 (Трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь Орендаря різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому Орендарем рахунку. У випадку відсутності звернення Суборендаря до Орендаря щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані Суборендарем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов Договору.
Відповідно до п. 2.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 сторони погодились, що у випадку зростання офіційно встановленого Національним Банком України, курсу долару США до гривні, який зафіксовано в п.1.4.1. Договору, Орендар має право здійснити індексацію-перерахунок платежів по орендній платі за цим Договором. Індексація-перерахунок проводиться не частіше, ніж один раз в місяць та здійснюється на дату виставлення рахунку.
Судом встановлено, що за листопад 2015 року позивачем було нараховано до сплати відповідачу суборендну плату у розмірі 545035 грн. 00 коп., розраховану відповідно до положень п. 1.4.1.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.02.2015) та відповідно до п. 2.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (23796,51 дол США * 22,903985 грн (курс гривні по відношенню до одного долара США станом на 30.10.2015 - дату складення рахунку).
Крім того, за грудень 2015 року позивачем було нараховано до сплати відповідачу суборендну плату у розмірі 568371 грн. 50 коп., розраховану відповідно до положень п. 1.4.1.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.02.2015) та відповідно до п. 2.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (23796,51 дол США * 23,884656 грн (курс гривні по відношенню до одного долара США станом на 30.11.2015 - дату складення рахунку).
При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних рахунків-фактур (рахунок-фактура № ІН000002040 від 31.10.2015 на суму 545035 грн. 00 коп. та рахунок-фактура № ІН000002324 від 30.11.2015 на суму 568371 грн. 50 коп.) та копії актів надання послуг (акт надання послуг № 1671 від 30.11.2015 на суму 545035 грн. 00 коп. та акт надання послуг № 1977 від 31.12.2015 на суму 568371 грн. 50 коп.) за листопад-грудень 2015 року, а також докази їх направлення відповідачу (копії опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку) та отримання відповідачем (витяг з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень), що відповідає погодженим сторонами умовам виставлення позивачем рахунків на оплату відповідно до 2.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Разом з тим, суд зазначає, що умова Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 про здійснення оплати на підставі виставленого рахунку, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату на підставі рахунку, виставленого позивачем не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.
Так само, виставлення рахунку позивачем не може розглядатись як подія, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.
Крім того, суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 3-3902к09.
При цьому, відповідно до п. 2.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, Суборендар зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був сплачувати суборендні платежі навіть за відсутності виставленого позивачем рахунку на оплату.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 1.4.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники Акту прийому-передачі орендних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату, згідно умов Договору. Суборендар, не пізніше 5 (П'ятого) числа місяця, наступного за поточним (розрахунковим) повертає один підписаний примірник Акту Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний Акт або не направить мотивованої претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.
З огляду на те, що доказів направлення позивачу мотивованої претензії щодо якості послуг відповідачем суду надано не було, суд дійшов висновку, що розмір суборендної плати за користування відповідачем об'єктом суборенди у листопаді 2015 року становить 545035 грн. 00 коп. та у грудні 2015 року становить 568371 грн. 50 коп., що як встановлено судом, відповідає розміру нарахування суборендної плати, визначеному у п.п. п. 1.4.1.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.02.2015) та відповідно до п. 2.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.4.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (Першого) по 10 (Десяте) число поточного (розрахункового) місяця.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу суборендну плату за листопад 2015 року у розмірі 545035 грн. 00 коп. у строк до 10 листопада 2015 року (включно) та суборендну плату за грудень 2015 року у розмірі 568371 грн. 50 коп. у строк до 10 грудня 2015 року (включно).
Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу суборендну плату за листопад та грудень 2015 року, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи копією довідки Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» вих. № 58-4-21/70 від 28.01.2016 та копією довідки Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» вих. № 60-4-6/25/831 від 20.11.2015, та факт несплати відповідачем суборендної плати за листопад-грудень 2015 року не заперечувався відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з 27.08.2015 він фактично не користувався об'єктом оренди у зв'язку із застосуванням позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді обмеження відповідачу доступу до орендованих приміщень, у зв'язку з чим, на думку відповідача він звільняється від сплати суборендної плати за весь період, протягом якого об'єкт оренди не міг бути використаний відповідачем (на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Нормами статті 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачена одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управленою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною.
За приписами частини другої статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Судом встановлено, що оперативно-господарська санкція була застосована позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку з поповнення суми гарантійного платежу за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Так, відповідно до п. 1.5.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору Суборендар зобов'язується перерахувати Орендарю гарантійний платіж в розмірі двохмісячної орендної плати, зазначеної у п.п. 1.4.1.2. цього Договору.
Сплата відповідачем гарантійного платежу у розмірі 52162 грн. 54 грн. за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 не заперечується позивачем та підтверджена при укладенні Договору про внесення змін від 30.04.2015 до Договору суборенди № ДС 662 від 19.04.2014р. (про заміну сторони у зобов'язанні) у п. 2.2.
Згідно з п. 1.5.6. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Суборендар зобов'язаний по закінченні першого, а потім другого року суборенди протягом 10 календарних днів з моменту направлення повідомлення-розрахунку від Орендаря поповнити суму гарантійного платежу до розміру, який дорівнює двом місячним орендним платам виходячи з суми місячної орендної плати, діючої на початок другого, а потім третього року суборенди (у разі укладання договору на строк більше двох років) та обчисленої з урахуванням вимог п.2.3. та/або п.2.5. Договору. Зазначене вище повідомлення-розрахунок буде вважатись наданим Суборендарю належним чином, якщо направлено цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення за допомогою УДППЗ «Укрпошта» або особисто вручено кур'єром під розпис уповноваженої Стороною особи. Адреси для повідомлень зазначені в Розділі 17 даного Договору. У випадку зміни адреси або інших реквізитів, зазначених в даному Договорі, відповідна Сторона зобов'язана повідомити про це іншу Сторону в письмовому вигляді протягом десяти днів з моменту такої зміни. У випадку неповідомлення про зміну адреси або інших реквізитів належною адресою та належними реквізитами вважаються ті, що вказані в Розділі 17 даного Договору. У випадку, якщо поштове повідомлення було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат був належним чином повідомлений.
Згідно з п. 2.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 сторони погодились, що у випадку зростання офіційно встановленого Національним Банком України курсу гривні до долару США, який зафіксовано в п. 1.4.1 договору, орендар має право здійснити індексацію-перерахунок платежів по орендній платі за цим договором; індексація-перерахунок проводиться не частіше, ніж один раз в місяць та здійснюється на дату виставлення рахунку.
За офіційно встановленим Національним Банком України курсом гривні до долару США станом на початок другого року суборенди - 01.05.2015, розмір місячної орендної плати за договором суборенди у відповідності до п. 1.4.1.2 договору становив 500843, 25 грн. (23796,61 доларів США х 21,046832 грн. - курс 1 долара по відношенню до гривні), та відповідно, сума гарантійного платежу згідно вимог п. 1.5 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 повинна була складати 1001686,51 грн.
Таким чином, станом на початок другого року суборенди розмір гарантійного платежу становив 1001686 грн. 51 коп., у зв'язку з чим відповідач повинен був доплатити позивачу частину грошових коштів у якості гарантійного платежу у сумі 480323 грн. 97 коп. (враховуючи сплачену частину гарантійного платежу у сумі 521362 грн. 54 коп.).
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 4685 від 29.07.2015, в якому просив протягом 10 банківських днів з моменту його отримання доплатити суму гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. (разом з ПДВ).
Вказаний лист був отриманий відповідачем 10.08.2015, що підтверджується вхідним реєстраційним штампом банку на ньому за № 15/17139, з огляду на що відповідач повинен був поповнити гарантійний платіж на суму 480323 грн. 97 коп. у строк до 25.08.2015 включно.
Однак, у вказаний строк відповідач свій обов'язок з поповнення суми гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 480323 грн. 97 коп.
Відповідно до п. 5.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 суборендар протягом усього строку суборенди, при умові належного виконання своїх зобов'язань, має право цілодобового доступу до Приміщень.
Згідно з п. 5.4. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку прострочення сплати орендної плати, плати за сервісне обслуговування, та/або порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 1.5. розділу 1 цього Договору, Орендар має право застосувати до Суборендаря наступні оперативно-господарські санкції: обмежити доступ Суборендаря до Приміщень (обмеження доступу включає заборону, в тому числі шляхом опечатування Приміщень, входити до Приміщень, забирати, виносити, вивозити будь-яке майно, що знаходиться в Приміщеннях, користуватися Приміщеннями його працівникам, представникам, відвідувачам або іншим особам, що діють від імені або в інтересах Суборендаря); частково або повністю припинити надання сервісних послуг та/або відключити Суборендаря від систем електро- водо- і теплопостачання до моменту повного погашення заборгованості, включаючи штрафні санкції.
Відповідно до п. 5.5. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Орендар зобов'язаний письмово повідомити Суборендаря за день до запланованого застосування оперативно-господарських санкцій, передбачених даним Договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/24231/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та набрало законної сили 24.03.2016, встановлено, що позивач звернувся до відповідача із листом вих. 4833 від 25.08.2015, в якому з посиланням на п. 5.4, 5.4.1 договору суборенди, якими передбачено право орендаря застосувати до суборендаря оперативно-господарські санкції, в тому числі обмежити доступ суборендаря до приміщення, повідомляв АБ «Укргазбанк» про необхідність з'явитися уповноваженим представникам 27 серпня 2015 року за адресою: м. Київ, проспект Московський 9, для участі в опечатуванні приміщень, які суборендуються банком згідно п. 1.1 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014. Зазначений лист, позивач просив вважати повідомленням про застосування оперативно-господарських санкцій, встановлених п. 5.4 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
У письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 04.03.2016, представник позивача зазначив, що 27.08.2015 приміщення, які перебували у суборенді відповідачем, були опечатані, про що було складено відповідні акти заборони доступу та опечатування нежитлових приміщень (відповідні копії актів заборони доступу та опечатування нежитлових приміщень від 27.08.2015 долучено позивачем до матеріалів справи).
Таким чином, з 27.08.2015 відповідач фактично був позбавлений можливості користуватися об'єктом оренди у зв'язку із застосуванням позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді обмеження доступу відповідача до орендованих приміщень.
При цьому, з огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо вчасного та у повному обсязі внесення суми гарантійного платежу за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 за другий рік користування об'єктом оренди, суд вважає правомірними дії позивача щодо застосування вищевказаної оперативно-господарської санкції, умови застосування якої погоджені сторонами у Договорі суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Суд зазначає, що застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача як обмеження доступу в приміщення у зв'язку з несплатою відповідачем частини гарантійного платежу за другий рік користування об'єктом оренди не є підставою для звільнення останнього від плати за весь час, протягом якого осуборендар не міг фактично користуватися об'єктом оренди, оскільки підставою для застосування такої санкції є порушення орендарем зобов'язань за договором та відповідна обставина залежить від орендаря та є такою, за яку він відповідає, тобто у випадку сплати відповідачем частини гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. він мав би можливість користуватися об'єктом оренди за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо звільнення його від сплати суборендної плати за весь період, протягом якого об'єкт оренди не міг бути використаний відповідачем (на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України), а саме з 27.08.2015 у зв'язку із застосуванням позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді обмеження доступу відповідача до об'єкта суборенди.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу суборендну плату за листопад 2015 року у розмірі 545035 грн. 00 коп. у строк до 10 листопада 2015 року (включно) та суборендну плату за грудень 2015 року у розмірі 568371 грн. 50 коп. у строк до 10 грудня 2015 року (включно).
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 88507 грн. 98 коп. вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року та 88233 грн. 77 коп. вартості сервісного обслуговування за грудень 2015 року.
Згідно з п. 3.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу спожитих послуг, від сезонності виконання робіт та від тарифів на електричну та теплову енергію, газ, водопостачання та водовідведення, або на інші послуги, зазначені в п. 3.4 цього Договору. У випадку такої зміни Орендар, на вимогу Суборендаря, надає Суборендарю відповідні підтверджуючі документи.
Відповідно до п. 3.4. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Орендар зобов'язується здійснювати сервісне обслуговування згідно умов цього Договору. Сторони домовились, що за попереднім розрахунком вартість зазначених в п. 3.4 цього Договору експлуатаційних послуг (крім пунктів: 3.4.1, 3.4.7, 3.4.8, 3.4.10, 3.4.13, 3.4.14. Договору) становить 50 гривень, ПДВ 10 гривень, всього 60 гривень за 1 кв. м. (один квадратний метр) Приміщень за місяць. Зазначена сума коригується в порядку, вказаному в п. 3.3 цього Договору.
До складу місячного сервісного обслуговування включається: відшкодування витрат Орендаря на організаційні заходи по наданню Суборендарю сервісних послуг (менеджмент) в розмірі трьох відсотків від суми орендної плати за місяць; відшкодування витрат Орендаря на обслуговування котельної (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на вивіз сміття (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1 201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на миття зовнішніх вікон та фасадів Будівель (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на озеленення та благоустрій прилеглої території та холів будівель (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на здійснення заходів, необхідних для охорони Будівлі, цілодобову охорону території, що забезпечується Орендарем або призначеною Орендарем незалежною охоронною фірмою, що має всі необхідні дозволи (ліцензії) та відшкодування витрат Орендаря на утримання охоронної та пожежної сигналізації, включаючи електронні та інші засоби спостереження (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря по оплаті фактично спожитої електроенергії в суборендованих Приміщеннях згідно показників лічильників; відшкодування витрат Орендаря по оплаті фактично спожитої електроенергії приміщень спільного користування (розрахунки здійснюються відповідно до показників електролічильника, встановленого у приміщеннях спільного використання, та чинних тарифів, й пропорційно до розміру зайнятої Суборендарем площі приміщень спільного користування); відшкодування витрат Орендаря на водопостачання та водовідведення в суборендованих Приміщеннях та/або в приміщеннях спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа Приміщень 1 та 3-8, що дорівнює 965,35кв.м., розрахунки для Приміщення 2 проводяться згідно показників лічильника); відшкодування витрат Орендаря на опалення суборендованих Приміщень та приміщень спільного використання та обслуговування тепломереж (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на страхування Приміщень (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на обслуговування мереж водопостачання та водовідведення в суборендованих Приміщеннях та/або в приміщеннях спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на забезпечення електроенергією приміщень спільного користування (розрахунки здійснюються відповідно до показників електролічильника, встановленого у приміщеннях спільного використання, та чинних тарифів, й пропорційно до розміру зайнятої Суборендарем площі приміщень спільного користування); відшкодування витрат Орендаря на забезпечення електроенергією суборендованих Приміщень згідно показників лічильників; відшкодування витрат Орендаря на обслуговування ліфтів (для розрахунків використовується площа Приміщень 4,5,6,7,8, що дорівнює 678,50кв.м.); відшкодування витрат Орендаря на обслуговування систем кондиціювання та/або обслуговування системи вентиляції суборендованих Приміщень та приміщень спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); відшкодування інших витрат Орендодавця (Орендаря) на утримання Бізнес Центру (реклама, тощо). Для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.; користування скринькою для кореспонденції № 87; відшкодування витрат Орендаря на обслуговування трансформаторної підстанції (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.); прибирання снігу та льоду з будівель та прилеглої території протягом зимового періоду (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1 201,85кв.м.); щоденного прибирання території та приміщень спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1 201,85кв.м.); відшкодування витрат Орендаря по обслуговуванню вогнегасників у приміщеннях спільного використання та в Приміщеннях (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1201,85кв.м.).
Позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних рахунків-фактур (рахунок-фактура № ІН000002421 від 30.11.2015 на суму 88507 грн. 98 коп. та рахунок-фактура № ІН000002695 від 31.12.2015 на суму 88233 грн. 77 коп.) та копії актів надання послуг (акт надання послуг № 1792 від 30.11.2015 на суму 88507 грн. 98 коп. та акт надання послуг № 2007 від 31.12.2015 на суму 88233 грн. 77 коп.) за листопад-грудень 2015 року, а також докази їх направлення відповідачу (копії опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку) та отримання відповідачем (витяг з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень), що відповідає погодженим сторонами умовам виставлення позивачем рахунків на оплату відповідно до 2.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Разом з тим, суд зазначає, що умова Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 про здійснення оплати на підставі виставленого рахунку, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати, оскільки не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі; та не є подією, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.
Крім того, суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.
При цьому, відповідно до п. 3.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Суборендар, не пізніше 5 (П'ятого) числа місяця, наступного за поточним (розрахунковим) повертає один підписаний примірник Акту Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний Акт або не направить мотивованої претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином. Наявність мотивованої претензії не звільняє Суборендаря від оплати сервісних послуг в строк, встановлений Договором. У випадку задоволення претензії Суборендаря щодо якості послуг, Орендар здійснює зарахування здійсненої Суборендарем переплати в рахунок майбутніх платежів за сервісні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Суборендар сплачує Орендарю вартість спожитих послуг щомісячно з 1 (Першого) по 10 (Десяте) число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу вартість сервісного обслуговування за листопад 2015 року у розмірі 88507 грн. 98 коп. у строк до 10.12.2015 (включно) та вартість сервісного обслуговування за грудень 2015 року у розмірі 88233 грн. 77 коп. у строк до 11.01.2016 (включно), враховуючи, що 10.01.2016 був вихідним днем (неділя) - відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).
Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу вартість сервісного обслуговування за листопад та грудень 2015 року, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи копією довідки Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» вих. № 58-4-21/70 від 28.01.2016, та факт несплати відповідачем вартості сервісного обслуговування за листопад-грудень 2015 року не заперечувався відповідачем у відзиві на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу фактично спожитих послуг, однак з 27.08.2015 об'єкт суборенди був опечатаний позивачем та відповідач не мав можливості ним користуватися, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що послуги з опалення, кондиціювання, вентиляції, електроенергії, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, інші послуги йому не надавались, а отже, у нього відсутній обов'язок їх сплачувати.
При цьому, відповідач зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір наданих йому послуг з обслуговування систем опалення та тепломереж, обслуговування систем вентиляції, послуг з охорони, вивезення сміття, тощо, оскільки у долучених позивачем до матеріалів справи копіях відповідних актів надання послуг не зазначено найменування об'єкту, на якому надавались вказані послуги, а тому відповідач вказує на необґрунтованість нарахованої позивачем вартості вказаних послуг, яка повинна сплачувати (відшкодовуватись) відповідачем відповідно до положень п. 3.4 Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (пропорційно займаної площі або відповідно до показників лічильників).
При цьому, відповідач зазначив, що наданий позивачем журнал реєстрації показань електроенергії, спожитої відповідачем, не є належним доказом, оскільки позивач має прямий договір з постачальником відповідних послуг та повинен був сплачувати відповідні рахунки, які суду не надано. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано суду доказів страхування об'єкта суборенди, в той час як у вартість сервісного обслуговування включена сума відшкодування витрат зі страхування приміщення.
З огляду на вищевикладене, відповідач заперечує щодо розміру нарахованої позивачем плати з сервісного обслуговування за листопад - грудень 2015 року та вказує на відсутність підстав для її сплати відповідачем у зв'язку з фактичним некористуванням об'єктом оренди у вказаний період.
Втім, суд вважає такі твердження відповідача необґрунтованими з огляду на таке.
Так, у письмових поясненнях, поданих до суду 25.03.2016, позивач зазначив, що показники спожитої електроенергії згідно показань лічильників надаються до бухгалтерії позивача інженерною службою щомісячно по кожному суборендарю та по приміщенням спільного використання (місця спільного користування: коридори, ліфти, холи, сходи тощо). Так, згідно показників за листопад 2015 року, у суборендованому приміщенні відповідачем спожито 1313 кВт/год, та за приміщення спільного використання - 171 кВт/год; згідно показників за грудень 2015р., у суборендованому приміщенні відповідачем спожито 879 кВт/год, та за приміщення спільного використання - 171 кВт/год.
Суд зазначає, що зазначені показники відображені в рахунках на оплату сервісних послуг, наданих суборендарю та в актах надання послуг за листопад - грудень 2015 року.
При цьому, сервісна послуга, передбачена п. 3.4.1. Договору - відшкодування витрат Орендаря на організаційні заходи по наданню Суборендарю сервісних послуг (менеджмент) розраховується в розмірі трьох відсотків від суми орендної плати за місяць суборенди.
Так, позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних актів, складених між позивачем та організаціями, які надають відповідні послуги, які підтверджують факт надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжагро» зокрема, з газопостачання, обслуговування котельні, ліфтів, систем вентиляції, систем водопостачання, каналізації, обслуговування трансформаторної підстанції, електромереж, вивезення сміття, послуги з прибирання та догляду прибудинкової території, послуг з охорони, технічного обслуговування вантажопідйомного обладнання у листопаді - грудні 2015 року.
При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо того, що у деяких актах не зазначена адреса надання послуг, у зв'язку з чим позивачем не доведено, що відповідні послуги були надані саме за адресою: м. Київ, просп. Московський, 9 (адреса об'єкту суборенди), оскільки жодних доказів, які б спростовували факт надання вищевказаних послуг саме за адресою: м. Київ, просп. Московський, 9 відповідачем суду не надано.
При цьому, позивач у письмових поясненнях, поданих до суду 25.03.2016, зазначив, що в актах надання послуг № 53 від 31.12.2015р., № 43 від 30.11.2015р. (обслуговування котельні, ліфтів, вентиляції, систем водопостачання, тощо) від ФОП ОСОБА_8 зазначене місце складання актів - м. Київ (Кияни). Оскільки власником і орендодавцем бізнес центру «Форум Парк Плаза» по Московському проспекту,9 у м. Києві є ПАТ «Кияни», вказані акти надання послуг з ФОП ОСОБА_8 є належним доказом сервісного обслуговування та відшкодування вказаних витрат відповідачем.
Крім того, позивач зазначив, що п. 3.4.9. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (відшкодування витрат Орендаря на водопостачання та водовідведення в суборендованих Приміщеннях та/або в приміщеннях спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа Приміщень 1 та 3-8, що дорівнює 965,35кв.м., розрахунки для Приміщення 2 проводяться згідно показників лічильника) та п. 3.4.12. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (відшкодування витрат Орендаря на обслуговування мереж водопостачання та водовідведення в суборендованих Приміщеннях та/або в приміщеннях спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа приміщень 1 201,85кв.м.) передбачають оплату вказаних сервісних послуг, а тому безпідставним є твердження відповідача про відсутність у Договорі суборенди № ДС662 від 19.04.2014 такої послуги як забезпечення відповідача водою та, відповідно, відсутність обов'язку відповідачу сплачувати її вартість.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до 5.3. Договору оренди № Д559 від 01.05.2014р. до укладення Орендарем (ТОВ «Інжагро») договорів з відповідними службами міста (комунальними підприємствами, підприємствами постачання електроенергії, газопостачання, водо забезпечення, водовідведення та інше) Орендар відшкодовує вартість спожитої електроенергії та наданих комунальних та сервісних послуг Орендодавцю (ПАТ «Кияни») на підставі виставлених останнім рахунків.
Таким чином, ТОВ «Інжагро» мало право відшкодовувати ПАТ «Кияни» спожиті суборендарями електроенергію та водопостачання, водовідведення, оскільки за вимогами ПАТ «Київенерго», ПАТ АК «Київводоканал» договори на постачання електроенергії, води укладаються з власником нерухомого майна (тобто, договори укладено з ПАТ «Кияни»).
Позивачу у письмових поясненнях зазначив, що для укладення договору з новим споживачем необхідно виконати багато додаткових вимог, отримати технічні умови, що потягне додаткові грошові витрати та в підсумку буде відбуватися за рахунок суборендарів.
При цьому, щодо тверджень відповідача про надання послуг з охорони в один і той же період різними виконавцями, позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_9 надав ТОВ «Інжагро» послуги фізичної охорони (організація роботи охоронників території, видачі ключів тощо), а УДСО обслуговувало охоронну сигналізацію (тривожну кнопку).
Також, суд зазначає, що згідно з п. 3.4. Договору суборенди № ДС 662 від 19.04.2014 до складу місячного сервісного обслуговування, зокрема, включається: відшкодування витрат Орендаря по оплаті фактично спожитої електроенергії в суборендованих Приміщеннях згідно показників лічильників; відшкодування витрат Орендаря на водопостачання та водовідведення в суборендованих Приміщеннях та/або в приміщеннях спільного використання (для розрахунків використовується загальна площа Приміщень 1 та 3-8, що дорівнює 965,35кв.м., розрахунки для Приміщення 2 проводяться згідно показників лічильника); відшкодування витрат Орендаря на забезпечення електроенергією суборендованих Приміщень згідно показників лічильників.
У письмових поясненнях, поданих до суду 12.04.2016, позивач зазначив, що відповідач споживав електроенергію у суборендованому приміщенні, оскільки в ньому працювало обладнання - водонагрівач (бойлер) - 1 од., кондиціонери (спліт - система) - 3 од.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів відкриття приміщень від 04.01.2016, в яких зазначено, що водонагрівачі, витяжки, кондиціонери працюють в автоматичному режимі.
Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача щодо відключення вказаних приладів суду надано не було.
Крім того, у письмових поясненнях, позивач вказав на те, що послуги водопостачання нараховані у рахунках за листопад, грудень 2015 року тільки щодо приміщень, де відсутній лічильник води, а нарахування здійснювалося по метражу, про що свідчать рахунки - фактури на оплату сервісних послуг.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи докази страхування приміщень, зокрема, копію договору добровільного страхування, укладеного з ПрАТ «СК «АХА Страхування».
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими здійснені позивачем розрахунки вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року у сумі 88507 грн. 98 коп. та за грудень 2015 року у сумі 88233 грн. 77 коп., порядок розрахунку та розмір яких не був спростований відповідачем належними та допустимими доказами.
Що стосується тверджень відповідача, що у нього відсутній обов'язок сплачувати позивачу вартість сервісного обслуговування за листопад - грудень 2015 року з огляду на те, що з 27.08.2015 він фактично не користувався об'єктом суборенди, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, позивач правомірно застосував по відношенню до відповідача оперативно-господарську санкції у вигляді обмеження доступу відповідачу до приміщень, що не звільняє відповідача обов'язку сплачувати позивачу вартість сервісного обслуговування за період застосування оперативно-господарської санкції.
При цьому, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 5395 від 31.12.2015, в якому, посилаючись на п. 16.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 та заборгованість відповідача зі сплати суборендної плати та сервісного обслуговування, повідомив відповідача про відмову від Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 та просив вважати Договір суборенди № ДС662 від 19.04.2014 припиненим з дати отримання вказаного листа (вказаний лист був отримано представником відповідача, що підтверджується відповідною відміткою на ньому).
Відповідно до п. 16.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 цей Договір може бути припинений в будь-який час до закінчення строку його дії шляхом односторонньої відмови Орендаря від Договору у випадку, якщо, зокрема, a) Суборендар один чи більше разів прострочив сплату орендної плати та/чи сервісних послуг проти встановлених цим Договором термінів платежу.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Таким чином, з дати отримання відповідачем листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» вих. № 5395 від 31.12.2015 Договір суборенди № ДС662 від 19.04.2014 є розірваним, однак, вказаний договір за період стягнення заборгованості (листопад - грудень 2015 року) був чинним, акт приймання-передачі приміщення від суборендаря орендарю сторонами не складався, не підписувався (тобто приміщення повернуто не було), з огляду на що суд дійшов висновку в обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» суборендної плати за листопад 2015 року у сумі 545035 грн. 00 коп., вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року у розмірі 88507 грн. 98 коп., суборендної плати за грудень 2015 року у сумі 568371 грн. 50 коп. та вартості сервісного обслуговування за грудень 2015 року у розмірі 88233 грн. 77 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» у розмірі 1290148 грн. 25 коп. (суборендна плата за листопад 2015 року у сумі 545035 грн. 00 коп., вартість сервісного обслуговування за листопад 2015 року у розмірі 88507 грн. 98 коп., суборендна плата за грудень 2015 року у сумі 568371 грн. 50 коп. та вартість сервісного обслуговування за грудень 2015 року у розмірі 88233 грн. 77 коп.) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 1290148 грн. 25 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» суми основного боргу у розмірі 1290148 грн. 25 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року у сумі 33508 грн. 45 коп. за період з 11.11.2015 по 31.12.2015 та пеню за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року у сумі 14388 грн. 36 коп. за період з 11.12.2015 по 31.12.2015.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 12.1. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та вимогами цього Договору. Сума неустойки (штрафу, пені) нараховується на суму заборгованості з урахуванням ПДВ. На суму нарахованої неустойки (штрафу, пені) не нараховується ПДВ.
Відповідно до п. 12.2. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим Договором (порушення умов п. 1.4. цього Договору), Суборендар зобов'язується сплатити Орендарю неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної оплати.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою неустойка, яка зазначена у п. 12.2 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, є пенею, оскільки її нарахування здійснюється від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості (зокрема, розмір пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» пені за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року у сумі 33508 грн. 45 коп. та пені за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року у сумі 14388 грн. 36 коп., що разом становить 47896 грн. 81 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 17701 грн. 60 коп. за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 12.3. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку несвоєчасної сплати Суборендарем плати за сервісне обслуговування Приміщення (порушення умов п. 3 цього Договору) Суборендар, в залежності від строку прострочення, сплачує Орендарю штраф в розмірі: а) за прострочення від двох до п'яти календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг; б) за прострочення від шести до десяти календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг; в) за прострочення більше десяти календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг. Строк прострочення обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати (п. 3.1 Договору) та закінчуючи днем фактичної оплати.
Як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити позивачу вартість сервісного обслуговування за листопад 2015 року в строк до 10.12.2015, однак свого обов'язку зі сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року не здійснив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку в обґрунтованості нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості (вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року у сумі 88507 грн. 98 коп.) на підставі п.п. б) п. 12.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штрафу у розмірі 17701 грн. 60 коп. за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 79010 грн. 00 коп. за період з 25.08.2015 по 31.12.2015 за прострочення поповнення суми гарантійного платежу.
Відповідно до п. 12.8. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у разі несвоєчасного надання/поповнення (порушення умов пункту 1.5. розділу 1 цього Договору) гарантійного платежу, Суборендар зобов'язаний сплатити Орендарю неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою неустойка, яка зазначена у п. 12.8 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, є пенею, оскільки її нарахування здійснюється від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
Як встановлено судом, станом на початок другого року суборенди розмір гарантійного платежу становив 1001686 грн. 51 коп., у зв'язку з чим відповідач повинен був доплатити позивачу частину грошових коштів у якості гарантійного платежу у сумі 480323 грн. 97 коп. (враховуючи сплачену частину гарантійного платежу у сумі 521362 грн. 54 коп.).
Як встановлено судом відповідач повинен був поповнити гарантійний платіж на суму 480323 грн. 97 коп. у строк до 25.08.2015 включно, однак, у вказаний строк відповідач свій обов'язок з поповнення суми гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. не виконав.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення поповнення суми гарантійного платежу, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивач здійснює нарахування пені з 25.08.2015, тоді як обґрунтованим початком періоду нарахування пені є 26.08.2015, з огляду на встановлений судом строк виконання відповідачем свого обов'язку з поповнення суми гарантійного платежу - до 25.08.2015 включно.
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення відповідачем поповнення суми гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. (в межах заявленого позивачем періоду нарахування та згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до якої розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня):
Сума боргу (грн) - розмір частини гарантійного палтежуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.
480323.9726.08.2015 - 27.08.2015230%1579.15
480323.9728.08.2015 - 24.09.20152827%19897.26
480323.9725.09.2015 - 29.10.20153522%20265.72
480323.9730.10.2015 - 17.12.20154922%28372.01
480323.9718.12.2015 - 31.12.20151422%8106.29
Всього:78220 грн. 43 коп.
Таким чином, за розрахунком суду, за прострочення поповнення суми гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» підлягає стягненню пеня у розмірі 78220 грн. 43 коп.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» пені за прострочення поповнення гарантійного платежу у розмірі 79010 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 78220 грн. 43 коп.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3718 грн. 18 коп. за період з 11.11.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року, 3% річних у розмірі 385 грн. 56 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року, 3% річних у розмірі 2475 грн. 92 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року, 3% річних у розмірі 6356 грн. 07 коп. за період з 25.08.2015 по 01.02.2016 (з огляду на заявлену позивачем кількість днів прострочення - 161 день та враховуючи, що кінцевою датою всіх інших розрахунків 3% річних позивачем вказано 01.02.2016, суд дійшов висновку, що 3% річних за прострочення поповнення гарантійного платежу позивач нараховує за період з 25.08.2015 по 01.02.2016) за прострочення поповнення суми гарантійного платежу, що разом становить 12935 грн. 73 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року, 3% річних за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року та 3% річних за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 3% річних у розмірі 3718 грн. 18 коп. за період з 11.11.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за листопад 2015 року, 3% річних у розмірі 385 грн. 56 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року та 3% річних у розмірі 2475 грн. 92 коп. за період з 11.12.2015 по 01.02.2016 за прострочення сплати суборендної плати за грудень 2015 року, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Однак, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення поповнення суми гарантійного платежу, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивач здійснює нарахування 3% річних з 25.08.2015, тоді як обґрунтованим початком періоду нарахування 3% річних є 26.08.2015, з огляду на встановлений судом строк виконання відповідачем свого обов'язку з поповнення суми гарантійного платежу - до 25.08.2015 включно.
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за прострочення відповідачем поповнення суми гарантійного платежу у розмірі 480323 грн. 97 коп. (в межах заявленого позивачем періоду нарахування):
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
480323.9726.08.2015 - 01.02.20161603 %6316.59
Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних за прострочення поповнення відповідачем суми гарантійного платежу є 6316 грн. 59 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 3% річних за прострочення поповнення гарантійного платежу у розмірі 6356 грн. 07 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 6316 грн. 59 коп.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1183751 грн. 96 коп. за дострокове припинення Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 12.6. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку дострокового припинення дії цього Договору з ініціативи Суборендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення Суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, Суборендар зобов'язується сплатити Орендарю штраф в розмірі двохмісячної орендної плати (з урахуванням ПДВ) по цьому Договору (вартість послуг суборенди), яка буде діяти на момент припинення дії цього Договору з урахуванням пп. 2.3., 2.5. цього Договору. За ініціативою Орендаря такий штраф може бути повністю або частково погашений за рахунок Гарантійного платежу.
Як встановлено судом, Договір суборенди № ДС662 від 19.04.2014 був достроково припинений за ініціативою позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро») внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати суборендної плати та сплати вартості сервісного обслуговування, про що позивач повідомив відповідача листом вих. № 5395 від 31.12.2015.
При цьому, у вказаному листі позивач повідомив відповідача про те, що оскільки Договір суборенди № ДС662 від 19.04.2014 розірваний у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати суборендної плати та інших платежів за вказаним договором, то на підставі п. 12.6 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 1705114 грн. 50 коп. (3 * розмір орендної плати за грудень 2015 року, що становить 568371 грн. 50 коп.).
Відповідно до п. 1.5.4. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 Орендар має право за власним рішенням в односторонньому порядку покрити прострочену заборгованість Суборендаря по платежам чи штрафним санкціям, встановленим цим Договором, а також витрати на ремонт предмету суборенди та інші витрати, спричинені невиконанням Суборендарем вимог цього Договору за рахунок гарантійного платежу, направивши Суборендарю письмове повідомлення про проведення відрахування коштів з суми гарантійного платежу, яке одночасно є вимогою на поповнення суми гарантійного платежу до вказаного в п. 1.5.1. цього Договору розміру.
Згідно з п. 12.5. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку прострочення сплати орендної плати чи плати за сервісне обслуговування більше, ніж на 10 (Десять) робочих днів від встановленого строку, Орендар має право в односторонньому порядку погасити суму заборгованості по сплаті орендної плати чи плати за сервісне обслуговування за рахунок гарантійного платежу, у відповідності до пункту 1.5 цього Договору.
Відповідно до п. 12.6. Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення Суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, Суборендар зобов'язується сплатити Орендарю штраф в розмірі двохмісячної орендної плати (з урахуванням ПДВ) по цьому Договору (вартість послуг суборенди), яка буде діяти на момент припинення дії цього Договору з урахуванням пп. 2.3., 2.5. цього Договору. За ініціативою Орендаря такий штраф може бути повністю або частково погашений за рахунок Гарантійного платежу.
У листі вих. № 5395 від 31.12.2015 позивач повідомив відповідача, що на підставі п. 1.5.4 та п. 12.6 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 частина штрафу, який передбачено п. 12.6 вказаного договору, буде погашена у розмірі 521362 грн. 54 коп. за рахунок сплаченого відповідачем гарантійного платежу за перший рік суборенди, з огляду на що відповідач повинен сплатити позивачу залишок вказаного штрафу у розмірі 1183751 грн. 96 коп.
Однак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення штрафу з відповідача у зв'язку з розірванням договору за ініціативою позивача внаслідок порушення суборендарем своїх зобов'язань за договором щодо сплати суборендної плати та сплати вартості сервісного обслуговування, оскільки це суперечить передбаченим законом підставам для відповідальності сторін договору.
Так відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ч. 2 ст. 549 ЦК України дає визначення штрафу, а саме штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Стаття 218 Господарського кодексу України визначає підстави господарсько-правової відповідальності. Так ч. 1, 2 вказаної статті передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для відповідальності учасника господарських договірних правовідносин, зокрема, у вигляді сплати штрафу, є лише невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов'язань за договором. При цьому, з огляду на те, що предметом договору є оренда (суборенда) майна, до обов'язків суборендаря, зокрема, входить сплата суборендної плати та вартості сервісного обслуговування, а отже і підставами відповідальності суборендаря можуть бути лише обставини невиконання або неналежного виконання ним таких обов'язків. Так умовами договору передбачено штраф за прострочення сплати відповідачем вартості сервісного обслуговування та пеня за прострочення сплати суборендної плати.
Таким чином, сам факт розірвання договору за ініціативою орендаря, незважаючи на причину такого розірвання, не може вважатись невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань суборендарем, тобто не може тягнути за собою настання правових наслідків у вигляді відповідальності суборендаря.
З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставним здійснене позивачем нарахування відповідачу штрафу у розмірі 1705114 грн. 50 коп. за розірвання Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, у зв'язку з чим суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штрафу у зв'язку з розірванням Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у розмірі 1183751 грн. 96 коп.
При цьому, як встановлено судом, позивач на підставі п. 1.5.4 та п. 12.6 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 частину штрафу, який передбачено п. 12.6 вказаного договору, погасив за рахунок сплаченого відповідачем гарантійного платежу за перший рік суборенди у розмірі 521362 грн. 54 коп., тобто здійснив зарахування гарантійного платежу в рахунок оплати штрафу.
Однак, з огляду на те, що суд дійшов висновку щодо безпідставності нарахування позивачем штрафу за розірвання Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, суд вважає неправомірним здійснене позивачем зарахування гарантійного платежу за перший рік суборенди у розмірі 521362 грн. 54 коп. в рахунок погашення вказаного штрафу.
З огляду на те, що порядок погашення наявної заборгованості (суборендна плата, вартість сервісного обслуговування, штрафні санкції) погоджений сторонами у п.п. 1.5.4, 12.5 та 12.6 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, суд не має права самостійно здійснити зарахування сплаченого відповідачем гарантійного платежу у розмірі 521362 грн. 54 коп. в рахунок погашення наявної заборгованості відповідача за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 (в рахунок погашення суми основного боргу чи в рахунок погашення штрафних санкцій).
Крім того, порядок та умови повернення орендарем суборендарю гарантійного платежу визначені у п. 1.5.3 Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014, та, відповідно, повернення гарантійного платежу є самостійним окремим обов'язком орендаря, якому кореспондує право суборендаря вимагати такого повернення за певних умов.
При цьому, у відзиві на позовну заяву позивач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з тим, що оперативно-господарська санкція щодо обмеження доступу відповідача до об'єкта оренди була застосована позивачем передчасно, та відповідач був позбавлений можливості користуватися орендованими приміщеннями. Крім того, відповідач зазначив, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є надмірно великим та призведе до погіршення фінансового стану відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Дослідивши обставини даної справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014, оскільки викладені відповідачем підстави для зменшення пені та штрафу не є винятковими обставинами, а розмір нарахованої позивачем пені та штрафу за несплату відповідачем суборендних платежів та вартості сервісного обслуговування є співрозмірним із розміром основного боргу.
При цьому, заборгованість відповідача за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014 існувала тривалий період, та відповідач її не сплачував, в тому числі частково.
Крім того, судом було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штрафу за розірвання Договору суборенди № ДС662 від 19.04.2014 у сумі 1183751 грн. 96 коп. та частково задоволено вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати гарантійного платежу.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» за невиконання зобов'язань за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжагро» (03680, м. Київ, провулок Охтирський, буд. 7; ідентифікаційний код: 39350398) заборгованість за Договором суборенди № ДС662 від 19.04.2014: 545035 (п'ятсот сорок п'ять тисяч тридцять п'ять) грн. 00 коп. орендної плати за листопад 2015 року, 33508 (тридцять три тисячі п'ятсот вісім) грн. 45 коп. пені за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за листопад 2015 року, 88507 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сім) грн. 98 коп. плати по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року, 17701 (сімнадцять тисяч сімсот одна) грн. 60 коп. штрафу за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року, 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 56 коп. 3% річних, нарахованих за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за листопад 2015 року, 568371 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч триста сімдесят одна) грн. 50 коп. орендної плати за грудень 2015 року, 14388 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 36 коп. пені за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за грудень 2015 року, 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 92 коп. 3% річних, нарахованих за прострочення орендної плати за грудень 2015 року, 88233 (вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять три) грн. 77 коп. плати по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за грудень 2015 року, 78220 (сімдесят вісім тисяч двісті двадцять) грн. 43 коп. неустойки за прострочення зобов'язання з поповнення суми гарантійного платежу, 6316 (шість тисяч триста шістнадцять) грн. 59 коп. 3% річних, нарахованих за прострочення зобов'язання з поповнення суми гарантійного платежу та судовий збір у розмірі 21702 (двадцять одна тисяча сімсот дві) грн. 95 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 19.04.2016
Суддя І.М. Отрош