ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/5086/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Агро Снаб";
про стягнення 53 991,63 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Богдан С.В., представник,довіреність № 709/Д від 28.03.2016 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 34 789,55 грн. заборгованості, 3 751,58 грн. інфляційної складової боргу, 986,73 грн. трьох відсотків річних, 14 463,77 грн. пені, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року порушено провадження у справі № 910/5086/16, розгляд справи призначено на 12.04.2016 року.
Через відділ діловодства господарського суду 12.04.2016 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій останній просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 11 995,55 грн. основного боргу, 3 751,58 грн. інфляційної складової боргу, 986,73 грн. трьох відсотків річних та 14 463,77 грн. пені.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між ТОВ «Закарпатгаз Збут» (постачальник), ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» та ТОВ «Київ Агро Снаб» (споживач) 01.07.2015 року було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № П-ПРк- 2078-У/2015 (надалі - договір), згідно умов якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п 3.6., 3.9. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється за розрахунковий період відповідно до пункту 2.5 розділу II договору. Акти приймання-передачі газу с підставою для остаточних розрахунків споживача з ростачальником.
У відповідності до п. 4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячно 100 % попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 2 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 176 789,55 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № 33К00004895 від 27.10.2015 р. та № 33К00006002 від 20.11.2015 р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб.
Претензій щодо якості та кількості поставленого позивачем газу, а також щодо обумовленої договором супроводжувальної документації, від відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
Станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість за поставлений природний газ у сумі 11 995,55 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений природний газ суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 11 995,55 грн. підлягають задоволенню.
Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись п.п. 6.2.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 06.11.2015 р. по 14.03.2015 р. 14 463,77 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.5. договору сторони передбачили, що у уразі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 14 463,77 грн. за визначений позивачем період.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 986,73 грн. 3% річних та 3 751,58 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 986,73 грн. та 3 751,58 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Агро Снаб" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 57, код ЄДРПОУ 37825727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 39582749) 11 995 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 55 коп. основної заборгованості, 14 463 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 77 коп. пені, 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 73 коп. трьох процентів річних, 3 751 (три тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. 58 коп. інфляційних втрат та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 18.04.2016 р.