Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"20" квітня 2016 р. Справа № 906/390/16
Суддя господарського суду Житомирської області Прядко О.В. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (м. Житомир)
про стягнення 1673,73 грн. та повернення орендованого обладнання
Спільне виробниче-торгівельне підприємство "Механік" звернулося до суду з вимогами стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" 1673,73 грн. (з яких: 1632,24 грн. заборгованості з орендної плати, 41,49 грн. пені) та зобов'язати повернути орендоване обладнання, а саме: вертикально-свердлувальний верстат та кран-балку грузопідйомом в 2т.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана Спільним виробничо-торгівельним підприємством "Механік" позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Так, приписами п. 3 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно за подання позову немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, (пп. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Держаний бюджет України на 2016 рік", а саме статтею 8, з 01.01.2016 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено в сумі 1378,00 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з двома вимогами, однак до позовної заяви додано платіжне доручення № 1056 від 15.04.2016, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу в сумі 1378,00 грн.
Таким чином, позивачем не подано докази сплати судового збору в установленому законом розмірі.
Крім того, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені в розмірі 41,49 грн за період з 01.10.2015 по 32.03.2016 із зазначенням щомісячної суми заборгованості, на яку нараховується пеня відповідно до пунктів 3.1, 4.2 договору сторін, тобто розрахунку пені, розрахованої на суму заборгованості з орендної плати за кожен місяць окремо.
За таких обставин, провадження у справі не може бути порушено, а позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. п. 3,4 ч.1 ст. 63 ГПК України
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 16аркушах в тому числі поштовий конверт та платіжне доручення №4056 від15.04.2016.
Суддя Прядко О.В.
1- в наряд
2- позивачу (рек. з повід.)
3 - відповідачу