61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
14.04.2016 Справа № 905/1019/16
Господарський суд у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви
за позовом - Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"
м.Дніпропетровськ
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_2
про стягнення 53287,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Железнякова І.М. - довіреність від 21.07.2015 р. № 3052-К-О
01.03.2016 р. Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яка утворилась після винесення судового рішення в розмірі 53287,36 грн., з яких: 17794,01грн. - проценти за користування кредитом, 32143,41 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3349,94 грн. - комісійні за користуванням кредитом.
Нормативно вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області, за яким стягнуто з відповідача заборгованість за спірним договором в розмірі 51174,78 грн., пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 05.11.2012р. по 06.03.2014р., проценти за користуванням кредитом за період з 28.03.2013 р. по 06.03.2014 р. в сумі 12491,32 грн., комісія за користуванням кредитом за період з жовтня 2013 по березень 2014 в сумі 2131,78 грн. За непогашення кредиту і процентів за кредитування у встановлений строк нарахована заборгованість і пеня відповідно до п.3.2.1.5.4, яка нарахована за три роки.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, витребуваних документів не надав, про час, дату, та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі (ухвали суду) були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові, і яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає документи, надані позивачем достатніми для вирішення спору по суті.
Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, клопотання сторін, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -
Предметом позову э стягнення з відповідача заборгованості по процентам, за користування кредитом, комісії за користування кредитом і пеня, які нараховані за наступний період після винесеного судового рішення за відсутністю його реального виконання боржником.
Згідно наданого позивачем рішення господарського суду Донецької області, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спірним договором в розмірі 51174,78 грн., з яких: 33837,28 грн. - заборгованість за кредитом, 12491,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2714,40 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання.
У справі № 905/2693/14 господарський суд встановив, що 28.02.2011р. ФОП ОСОБА_2 м. Маріуполь (клієнт) підписана заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Згідно заяви позичальник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 28.02.2011р., який за своєю правовою природою є кредитним договором.
Прийняті на себе зобов'язання відповідачем належним чином не виконувались, тому позивачем нараховані проценти за користування кредитом за період з 28.03.2013р. по 06.03.2014р. відповідно до п.п.3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 умов договору у розмірі 12491,32грн. (з урахуванням часткових оплат протягом цього періоду) та 2131,78грн. комісії за користування кредитом, яка нарахована за період з жовтня 2013р. по березень 2014р. відповідно до п.3.18.4.4.
Відповідачем до прийняття рішення по справі не надано доказів погашення даних сум, у зв'язку з чим позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
Реального виконання боржником судового рішення від 11.06.2014 р. у справі № 905/2693/14 не відбулось, що стало підставою звернення позивача до господарського суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення за відсутністю його реального виконання боржником не звільняє боржника від відповідальністю за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і штрафних санкцій, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, які були нараховані після дати на яку утворилась заборгованість, що стягнута судовим рішенням.
За частиною третьою ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком від проценти. Це кореспондується зі вимогами частини першої ст.1054 Цивільного кодексу України, за якою банк надає кредит позичальнику на умові його повернення та сплати відсотків, розмір яких визначається сторонами у договорі (ст.1056-1, ч.1ст.1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1 Умов та правил).
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов та правил).
При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Таким чином, відповідач за використання кредиту повинен сплатити банку відсотки наступним чином, який зазначено договору та Умовами та правилами надання банківських послуг.
Після перевірки розрахунку процентів за користування кредитом, господарський суд встановив, що за відповідачем залишився несплаченим борг по процентах за користування кредитом в сумі 17794,01 грн.
Оскільки відповідач не довів факт своєчасного погашення кредиту та процентів по кредиту у встановлений договором строк, тому за доведеністю підстав, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 3349,94 грн. і заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 17794,01 грн. в повному обсязі.
Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення з відповідача пені за порушення строку повернення кредиту в розмірі 32143,41грн., господарський суд виходить з наступного:
Господарський судом Донецької області, як було зазначено вище, розглянута справа № 905/2693/14, якою встановлена правомірність нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором кредитування і стягнуто пеню за період з 05.11.2012 р. по 06.03.2014 р. відповідно до п. 3.18.5.1 Договору.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторонами погоджено, що нарахування неустойки здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом та встановлений термін позовної давності тривалістю 5 років.
Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, дійшов висновку про задоволення цієї вимоги в повному обсязі, оскільки розрахунок здійснений з дотриманням вимог діючого законодавства.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань по сплаті кредиту, процентів, боржник сплачує банку пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення за весь період прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (п. 3.11 кредитного договору).
Позивач при нарахуванні пені за несвоєчасне нарахування грошового зобов'язання за період з 05.11.2012 р. по 06.03.2014 р. не врахував, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Крім цього, господарський суд вже стягнув пеню за період з 05.11.2012 р. по 06.03.2014 р.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З наданого позивачем розрахунку нарахованої пені вбачається, що внесено загальний залишок пені, починаючи з 05.09.2011 р. по 12.02.2016 р. Таким чином, до цього періоду входить як період, за яким вже стягнута пеня господарським судом, так за період з 14 квітня 2014 року.
Враховуючи, що позивач при нарахуванні пені не врахував вищезазначені закони, суд відмовляє в цій частині позову.
Оскільки з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати позивача в розмірі прямо пропорційно стягнутої суми згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 85, 84, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 53287,36 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса: 87531, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 ( адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800) 17794,01грн. - проценти за користування кредитом, 3349,94 грн. - комісійні за користуванням кредитом, 554,71 грн. - судовий збір.
В решті заявленої суми відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Суддя С.Ю. Гринько