іменем України
Справа № 126/840/16-к
Провадження № 1-кп/126/100/2016
"14" квітня 2016 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження №12016020090000190 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, який має середню спеціальну освіту, працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Суд визнав доведеним, що влітку 2015 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, в с. Осіївка Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_4 , гостюючи у будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_6 , отримав від останнього в якості подарунку бойові патрони, після чого переніс їх до власного домогосподарства, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , поклав до підсобного приміщення та став зберігати без мети збуту.
04.03.2016 працівниками Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, під час проведення огляду домогосподарства, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_4 в підсобному приміщені, на одній із полиць, було виявлено та вилучено 3 бойових припаси до нарізної вогнепальної зброї, які відповідно до висновку експерта №141-Б від 14.03.2016 року є гвинтівочними патронами калібру 7,62x53 мм., та 12 бойових припасів до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, які відповідно до цього ж висновку експерта є автоматними патронами калібру 5,45 мм, зразка 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова («АК-74, РПК-74») які ОСОБА_4 зберігав без передбаченого на те законом дозволу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, в обсязі висунутого обвинувачення, щиро розкаявся у вчиненому.
В даному кримінальному провадженні 18 березня 2016 року між прокурором Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, призначення покарання обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з покладенням обов'язків передбачених п.2, 3, 4 ст. 76 КК України; обставин, що обтяжують покарання не встановлено, обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
Крім того, сторони дійшли згоди щодо стягнення з ОСОБА_4 1319,40 грн. витрат на проведення експертизи та вирішили питання про речові докази.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального та кримінального кодексів України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене в ній покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості від 18.03.2016 року є добровільним.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.
Враховуючи вищевикладене суд встановив, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині є доведеною та ніким не оспорюється, а тому за вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене прокурором та обвинуваченим в угоді про визнання винуватості від 18.03.2016 року.
Долю речових доказів та питання стягнення витрат обгрунтовано в угоді згідно з вимогами законодавства.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , укладену 18.03.2016 року.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року і 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1319,40 грн. ( одну тисячу триста дев'ятнадцять грн. 40 коп.) витрат на проведення експертизи.
Речові докази: 3 бойових припаси до нарізної вогнепальної зброї, 12 бойових припасів до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, 1 предмет, що є частиною бойового припасу та 1 холостий патрон, який не є бойовим припасом, що передано на зберігання до відділу матеріально -технічного забезпечення ГУНП у Вінницькій області - залишити у відділі матеріально -технічного забезпечення ГУНП у Вінницькій області .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1