копія
04 квітня 2016 р. Справа № 804/407/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
18 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «ЛІНКСЕРВІС») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у дніпропетровській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001491500 від 31 серпня 2016 року, винесене Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі Акту №138/04-83-22-02/33759085 від 22.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33759085) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592) за січень 2014 року».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, висновки податкової перевірки є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 відкрито провадження у справі №804/407/16.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, адміністративний позов підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належними чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи, запереченнями до суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 22 серпня 2014 року Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛІНКСЕРВІС», за результатами якої складено Акт №138/04-83-22-02/33759085 від 22.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33759085) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592) за січень 2014 року» (далі - Акт перевірки від 22.08.14).
Відповідно до Акту перевірки від 22.08.2014 були встановлені порушення а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 03.12.2010р. №2755-УІ, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 117311,33 гривень, а саме: за січень 2014 року - 117 311,33 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.
Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.
Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.
Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).
Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.
Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).
В Акті перевірки описуються обставини господарських правовідносин між ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» та ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» (далі - Покупець та ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (далі - Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №17 від 17.01.2013.
ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у періоді, що перевірявся, було в повному обсязі надано податкові накладні на загальну суму 117311,33 гривень, які не мають ніяких недоліків, і порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством України порядку.
Суд зазначає, що суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним включені ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» до податкового кредиту відповідних періодів і відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Оплата за придбані матеріальні цінності здійснена згідно з відповідними рахунками на оплату та платіжними дорученнями ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» в повному обсязі. Заборгованості по даним бухгалтерського обліку ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» за розрахунками з ТОВ «КАИРОС ЛТД» не має. На період проведення перевірки матеріальні цінності, придбані ТОВ «ЛІНКСЕРВІС», отримані останнім, наявні та знаходяться у віданні ТОВ «ЛІНКСЕРВІС (знаходяться на складі підприємства), що підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами.
Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт отримання товарів/послуг позивачем підтверджується наведеними вище первинними документами, які були досліджені судом під час судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.
Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.
Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).
Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Так, у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт отримання товару ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592), а отже й правомірність формування податкового кредиту.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Акту перевірки спростовується тим, що укладений договір між ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» та ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592) реально виконані ТОВ «ЛІНКСЕРВІС», товар поставлений контрагентами, оплачені ТОВ «ЛІНКСЕРВІС», господарську операцію сторони в повній мірі відобразили в своїх бухгалтерських та податкових обліках у відповідному податковому періоді.
Суд звертає увагу на той факт, що до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам з ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592), які підтверджують здійснення господарської операції за зазначеними договорами, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти, паспорти якості, платіжні документи.
Вказані первинні документи були складені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підтверджують укладення та виконання договору між ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» та ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592) у повному обсязі, а також понесені позивачем витрати та фактичну сплату податку на додану вартість у складі вартості товару.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
З огляду на викладену норму, суд вважає за необхідне стягнути із Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань останньої на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33759085) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378, 00 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001491500 від 31 серпня 2016 року, винесене Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі Акту №138/04-83-22-02/33759085 від 22.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІНКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33759085) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КАЙРОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 38106592) за січень 2014 року».
Присудити із Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33759085) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.04.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар