копія
04 лютого 2016 р. Справа № 804/122/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
при секретаріТатаренко Ю.В.
за участю:
представника позивача представника відповідача Савченко В.Г. Довгуль В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірма "МГТ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
11 січня 2016 року Приватне підприємство фірма «МГТ» (далі - ППФ «МГТ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області щодо формування податкового повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015р. та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015р. Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ППФ «МГТ» (код ЄДРПОУ 20257864) з питань дотримання податкового та іншого законодавства по факту взаємовідносин з ПП Торговий Центр «Безлюдівський» код ЄДРПОУ 32101063 за період з 01.07.2013 по 31.12.2013 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015р.
Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засідання пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що Західно-Донбаською ОДПІГУДФС України у Дніпропетровській обл. отримано акт ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 07.07.2014р. № 95 /08-31-22/32101063 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" код ЄДРПОУ 32101063 з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013р. Даним актом встановлено відсутність у ПП "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" об'єктів оподаткування операцій з придбання товарів, робіт (послуг) за період діяльності з 01.07.2013 по 31.12.2013р, та по операціях з продажу цих товарів (послуг), покупцям, які підпадають під визначення ст.185, ст.190 Податкового Кодексу України
Згідно Атоматизованої Інформаційній Системі бази даних «ЄРПН»- податкових накладних, дані в розрізі номенклатури товарів придбаних ПП ФІРМА "МГТ" за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. по підприємству ПП "Торговий центр Безлюдівський" - відсутні.
Відповідно до даних Автоматизованої Інформаційній Системі бази даних ЄРПН ПП "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" у жовтні 2013р. інформація про придбання талонів на дизельне паливо або самого дизельного палива відсутня.
Крім того, в отриманих ПП «МГТ» податкових накладних вказаний код УКТЗЕД придбаного товару, тобто даний товар є імпортного походження. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України в якому визначено: «податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній». Враховуючи наведене, податкові накладні виписні ІШ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" при реалізації талонів на дизельне паливо ПП «МГТ» мали бути зареєстровані в ЄДРПН.
Отже, позивач мав операції з придбання товарів (робіт, послуг) податкові накладні по яким не зареєстровані в ЄДРПН. За таких обстави просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП Фірма «МГТ» (код ЄДРПОУ 20257864) зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 13.10.1994 року та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
В судовому засіданні встановлено, що у період з 14.07.2015 по 20.07.2015 посадовими особами контролюючого органу, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.11 п.78.1. ст.78 ПК України та згідно наказу про призначення перевірки № 311 від 13.07.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Фірма «МГТ» (код ЄДРПОУ 20257864) з питань дотримання податкового та іншого законодавства по факту взаємовідносин з ПП Торговий Центр «Безлюдівський» (код ЄДРПОУ 32101063) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013.
Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті № 4/04-10-22-01-20257864 від 22.07.2015, а саме: 198.2. ст. 198 , 198.3. ст. 198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" за жовтень 2013р. на загальну суму 11333,33 грн. в наслідок чого занижено розмір податку на додану вартість за жовтень 2013р. на загальну суму 11 333,33 грн.
Не погодившись з висновками зазначеними в акті № 4/04-10-22-01-20257864 від 22.07.2015 позивач оскаржив їх до Західно-Донбаської ОДПІ у своїх запереченнях за №308 від 29.07.2015 р.
Так, посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ у період з 06.08.2015 по 12.08.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Фірма «МГТ» (код ЄДРПОУ 20257864) з питань дотримання податкового та іншого законодавства по факту взаємовідносин з ПП Торговий Центр «Безлюдівський» (код ЄДРПОУ 32101063) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013.
Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті № 16/04-10-22-02-20257864 від 14.08.2015, а саме: 198.2. ст. 198 , 198.3. ст. 198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ" за жовтень 2013р. на загальну суму 11333,33 грн. в наслідок чого занижено розмір податку на додану вартість за жовтень 2013р. на загальну суму 11 333,33 грн.
Не погодившись з висновками зазначеними в акті № 164/04-10-22-02-20257864 від 14.08.2015 позивач оскаржив їх до Західно-Донбаської ОДПІ у своїх запереченнях за №343 від 26.08.2015 р.
Так, відповідачем на підставі висновків вищезазначених актів перевірок було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 року №0000272202.
Позивач, не погодившись із винесеним податковим повідомленням рішенням від 07.09.2015 року №0000272202, оскаржив його до Західно-Донбаської ОДПІ в своїх запереченнях від 15.09.2015 №352.
Відповідач, своїм рішенням від 16.11.2015 року за №9379/10/04-36-100709 залишив скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000272202від 07.09.2015 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до п. 135.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротньо фінансової допомоги проводяться між платником податку та йг відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно визначення, наведеного у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті І93 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).
Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ш;о використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первини: документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і мащинозчитувальних носіях інформації для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі^ посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП Торговий центр «Безлюдівське» (Продавець) укладено договори поставки нафтопродуктів від 10.10.2013р. №12, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (дизельне паливо) у кількості, встановленої договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.
Ціна товару включає вартість товару, упаковку, витрати з його доставки на місце зберігання та витрати по зберіганню на складі Продавця, оформлення необхідної документації, а також витрати по страхуванню та транспортуванню товару до місяця призначення. Відповідно до п.3.2. договору Покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару ( в т.ч. ПДВ), е відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар, (видаткових накладних або актах приймання-передачі), після доставки Товару, але до моменту прийому-передачі Товару.
Так, на підтвердження виконання вказаного договору, до суду надані копії наступних первинних документів:
Податковими накладними: №355 від 10.10.2013р. на загальну суму 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №356 від 14.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №357 від 15.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №358 від 17.10.2013р. на загальну суму 5000,00грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн.;№359 від 22.10.2013р. на загальну суму 53000,00грн. в т.ч. ПДВ 8833,33 №360 від 22.10.2013р. на загальну суму 1000,00грн. в т.ч. ПДВ 166,67. Рахунками-фактури: №15 від 03.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №28 від 14.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №30 від 15.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №38 від 17.10.2013р. на загальну суму 5000,00грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн.; №55 від 22.10.2013р. на загальну суму 53000,00грн. в т.ч. ПДС 8833,33грн.; №56 від 22.10.2013р. на загальну суму 1000,00грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. Видатковими накладними: №15 від 10.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №28 від 14.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №30 від 15.10.2013р. на загальну суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; №38 від 17.10.2013р. на загальну суму 5000,00грн., в т.ч. ПДВ 833,35 грн.; №55 від 22.10.2013р. на загальну суму 53000,00грн., в т.ч. ПДВ 8833,33 грн.; №56 від 22.10.2013р. на загальну суму 1000,00грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що доставка дизельного палива від підприємства виконувалась шляхом передачі талонів маршрутним таксі або постачальниками поштових послуг («Нова пошта» та інші) ПП фірми «МГТ» за адресою: вул. Шосейна, 34, зі Павлоград. Паливо використовувалось для виконання робіт при експлуатації парка ПП фірми «МГТ» автомобілів, машин і механізмів (для здійснення статутної діяльності підприємства), що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень 2013р на суму 528 035,78грн., кошти за виконання яких були сплачені на розрахунковий рахунок позивача.
Суд зауважує, що перевірка правильності ведення податкового обліку та складання звітності іншим підприємством, а тим паче його контрагентів є обов'язком податкового органу, на обліку в якому перебувають платники податків. Таким чином, податковий орган зобов'язаний був з'ясувати та отримати всю необхідну інформацію щодо контрагентів у ланцюгу постачання товару.
Суд зауважує, що нормами ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Судом встановлено, що у відповідності з вищенаведеними нормами всі придбані ПП Фірма «МГТ» товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані на підставі податкових накладних, оплачені, та в подальшому використані у господарській діяльності товариства, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, що підтверджено копіями вказаних документів, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи наявність у ПП Фірма «МГТ» податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам законодавства акт перевірки не містить, ПП Фірма «МГТ» правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту.
Суд критично ставиться до висновків відповідача про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та ПП Торговий центр «Безлюдівське» зроблений податковим органом з огляду на зафіксовані у вказаного контрагента позивача порушень податкового законодавства.
Згідно з пунктами 36.1,36.5 статті 36, 38.1 статті 38, 44.1 статті 44. 47.1 статті 47, 49.2 статті 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.
Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних), оскільки в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності між ПП Фірма «МГТ» та його постачальником пов'язується податковим органом з обставинами діяльності третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо з позивачем не мали господарських відносин.
Суд звертає увагу, що чинне законодавство, а саме ПК України, не ставить право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.
Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).
Таким чином, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми постачальниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останніми у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Таким чином, господарські операції з поставки товару, які були здійснені ПП Фірма «МГТ» з контрагентом ПП «Безлюдівське» мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами відповідно до умов договору та були направлені на настання реальних наслідків - придбання товару для забезпечення потреб господарської діяльності позивача.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області щодо формування податкового повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015р. суд зазначає, що дії саме з формування податкового повідомлення-рішення платника податків не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Оскарження ж дій щодо формування податкового повідомлення рішення не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. В даному випадку, така дія як формування податкового повідомлення-рішення та включення до нього певних висновків відповідає загальним повноваженням податкового органу. Сам по собі даний факт не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків для позивача, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015 є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених підстав.
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 1 218 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272202 від 07.09.2015, прийняте Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Присудити із Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства фірми «МГТ» (код ЄДРПОУ 20257864) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1218, 00 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.02.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар