ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 квітня 2016 року 10:34 № 826/27584/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,
за участю представника позивача - Новикова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МД АЛЬЯНС ГРУП» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «МД АЛЬЯНС ГРУП» (надалі - позивач або ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2015 №0004522208, від 05.08.2015 №0004532208, від 05.08.2015 №0004542208, від 05.08.2015 №0004552208.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» правомірно сформувало витрати та податковий кредит за перевіряємий період за рахунок придбаних у контрагентів (ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ», ТОВ «Компанія «Омега Люкс», ТОВ «Інтервенто») товарів (продуктів харчування) і маркетингових послуг, а висновки наведені в акті перевірки №3619/26-58-22-08-18/35892262 від 13.07.2015 стосовно порушення позивачем норм пп. 14.1.27 і пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 190.1 ст. 190, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 і п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого нібито занижено податок на прибуток на загальну суму 679 221 грн. та одночасно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування таким податком у сумі 762 062 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 794 995 грн. та одночасно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року на 34 509 грн., спростовуються нормами чинного законодавства та документально не обґрунтовані.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив про правомірність висновків акта перевірки та законність податкових повідомлень-рішень від 05.08.2015.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 15.06.2015 по 06.07.2015 працівниками ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 26.06.2015 №811 та направлень від 15.06.2015 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35892262) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 13.07.2015 № 3619/26-58-22-08-18/35892262 (надалі - акт перевірки).
В тексті цього акта перевірки міститься висновок податкової інспекції про заниження позивачем в порушення норм пп. 14.1.27 і пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України податку на прибуток на загальну суму 679 221 грн. (в тому числі за 3-ий квартал 2012 року на 248 893 грн., за 4-ий квартал 2012 року на 128 948 грн., за 2013 рік на 301 380 грн.) та одночасно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування таким податком за 2014 рік на суму 762 062 грн., та в порушення норм п. 190.1 ст. 190, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 і п. 201.12 ст. 201 цього Кодексу - занижено податку на додану вартість на загальну суму 794 995 грн. (в тому числі за звітні періоди липень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-лютий та липень-листопад 2014 року) та одночасно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року на 34 509 грн.
Епізоди даних правопорушень перевіряючі пов'язують із фактом неправомірного врахування ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість сум витрат на придбання товарів (продуктів харчування, морепродуктів, продуктів для суші) у контрагентів-постачальників - ТОВ «МТТ-СТРОЙ» на підставі договору поставки від 02.07.2012 № 02-07/1 (обсяг поставлених товарів згідно наданих до перевірки видаткових і податкових накладних складає 2 142 318 грн., в т.ч. ПДВ - 357 053 грн.); ТОВ «Компанія «Омега Люкс» на підставі договору поставки від 14.08.2014 № 140814 (обсяг поставлених товарів згідно наданих до перевірки видаткових і податкових накладних складає 462 720 грн., в т.ч. ПДВ - 77 120 грн.); ТОВ «Інтервенто» на підставі договору поставки від 28.01.2013 № ИН280113 (обсяг поставлених товарів згідно наданих до перевірки видаткових і податкових накладних складає 1 415 139 грн., в т.ч. ПДВ - 235 856,50 грн.), та агентських (з пошуку покупців) і маркетингових послуг у контрагентів - ТОВ «МТТ-СТРОЙ» на підставі агентського договору від 04.06.2012 № КП-04062012; ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС» на підставі договору від 01.08.2012 №РДог-0044 (обсяг наданих послуг актів виконаних робіт і податкових накладних складає 624 227,90 грн., в тому числі ПДВ - 104 038 грн.); ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ» на підставі договору від 01.02.2014 №АДог-0763 (обсяг наданих послуг актів виконаних робіт і податкових накладних складає 332 268 грн., в тому числі ПДВ - 55 378 грн.).
За результатами таких господарських операцій ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» сформувало витрати на загальну суму 4 147 520 грн. та віднесло до складу податкового кредиту за звітні місяці 2012 - 2014 років суму податку на додану вартість.
Однак в ході здійснення документальної перевірки працівники ДПІ дійшли висновку про відсутність підтвердження реальності поставок товарів та надання послуг названими контрагентами на адресу ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП».
Такі висновки перевіряючих ґрунтуються на наступних обставинах: 1) за результатами аналізу даних з АІС «Податковий блок» щодо реєстраційних даних та показників поданої ТОВ «МТТ-СТРОЙ», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто» податкової звітності, а також в результаті отримання податкової інформації від інших податкових інспекцій (як то актів про неможливість проведення зустрічних звірок основних контрагентів-постачальників ТОВ «МТТ-СТРОЙ», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ» і ТОВ «Інтервенто», іншої інформації), не було підтверджено постачання відповідних товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання; 2) у ТОВ «Агентство мерчандайзингу «Горизонт», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» відсутні відповідні трудові ресурси, основні засоби, сировина та матеріали для здійснення основного виду господарської діяльності.
З урахуванням даної інформації контролюючий орган не визнав надані позивачем до перевірки первинні документи, такими, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій з поставок товарів та надання послуг між ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» та переліченими вище контрагентами.
05.08.2015 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення, а саме:
- за № 0004522208 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 849 026 грн., в тому числі 679 221 грн. за основним платежем, 169 805 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- за № 0004532208 (форми «П»), яким зменшено ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованого у податковій декларації за 2014 рік реєстр. № 9080423083 від 09.02.2015 у розмірі 762 062 грн.;
- за № 0004542208 (форми «В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації за грудень 2014 року, реєстр. № 9078728964 від 20.01.2015) на суму 34 509 грн.;
- за № 0004552208 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 993 744 грн., в тому числі 794 995 грн. за основним платежем, 198 749 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 05.08.2015 за № 0004522208, № 0004532208, № 0004542208 і № 0004552208 залишені без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 16.10.2015 № 15726/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 04.12.2015 № 25954/6/99-99-10-01-01-25.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 05.08.2015 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Крім того, в розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.
Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 та діяв до 01.03.2014, та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 та діяв до 01.12.2014, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Між тим у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).
Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11).
За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV).
Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.
Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечувалося представником позивача, протягом перевіряємого періоду ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» здійснювало господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчуванням та морепродуктами, що відповідає зареєстрованим видам діяльності товариства за КВЕД.
Судом встановлений факт укладення між ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» (в особі директора Шибішого К.М.) і суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто» письмових договорів, а саме:
- договір №0207/1 від 02.07.2012 з ТОВ «МТТ-Строй» (в особі директора Небоян В.А.), за умовами якого Постачальник (ТОВ «МТТ-Строй») зобов'язується постачати, а Покупець (позивач), в свою чергу, - приймати та оплачувати товар на умовах, визначених даним Договором. Згідно положень п. 1.2, 3.1, 4.1 - 4.2, 5.2, 5.3, 6.1 даного Договору товари (в тому числі продукти харчування) постачаються окремими партіями за цінами,в асортименті (номенклатурою) та кількістю відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оформлення замовлення на поставку товару здійснюється Покупцем на підставі діючих реєстрів цін (прас-листів) Постачальника на день оформлення відповідного замовлення. Таке замовлення здійснюється в усній формі по телефону, засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Постачальник здійснює поставку товару на склад Покупця за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 66. Покупець, в свою чергу, зобов'язаний надати Постачальнику довіреність на отримання товару із зазначенням відповідних даних. Якість товару повинна повністю відповідати діючим В Україні державним стандартам та засвідчуватися документами, передбаченими діючи законодавством (в тому числі сертифікатами). Розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем впродовж 10 банківських днів з момент отримання товару у безготівковій формі (в гривнях на банківських рахунок Постачальника).
- договір № ИН280113 від 28.01.2013 з ТОВ «Інтервенто» (в особі директора Козачек С.М.), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Інтервенто») зобов'язується постачати, а Покупець (позивач), в свою чергу, - приймати та оплачувати товар на умовах, визначених даним Договором. За змістом даний Договір ідентичний описаному вище договору № 0207/1 від 02.07.2012;
- договір поставки № 140814 від 14.08.2014 з ТОВ «Компанія «Омега Люкс» (в особі директора Виноградського В.І.), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Компанія «Омега Люкс») зобов'язується передати, а Покупець (позивач), в свою чергу, - прийняти товар та сплатити його вартість. Згідно положень п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.4, 2.5, 3.1, 3.3 даного Договору номенклатура, кількість, ціна товару встановлюються згідно підписаних сторонами накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору. Поставки здійснюються після попередньої усної заявки Покупця, яка повинна складатись з інформації про асортимент, кількість товару та дати відвантаження. Товар поставляється Покупцеві відповідно до накладної до Договору, що підписується у двосторонньому порядку. Доставка товару від Постачальника здійснюється Покупцем самостійно згідно оформлених до кожної поставки товарно-транспортної накладної. Приймання-передача товару за кількістю, ціною та асортиментом здійснюється в момент відвантаження (видачі) товару Покупцеві та оформлюється накладною на відпуск товару, згідно доручення від Покупця, яке підписується уповноваженими представниками сторін в двох оригінальних примірниках. Товар приймається по кількості та якості, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього Договору. Розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника;
- договір № РДог-0044 (маркетингові послуги (мерчандайзинг) від 01.08.2012 з ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС» (в особі директора Петрова С.В.), за умовами якого Виконавець (ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС») забезпечує комплекс заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції зазначеної в додатках до поточного договору, а Замовник (позивач) оплачує ці послуги, у певний термін в п. 2.3 цього Договору. У відповідності до визначеного сторонами в п. 3 даного Договору порядку надання послуг сторони оформляють: перелік робіт (послуг), список товарних позицій, з якими будуть проводиться ці роботи і перелік адрес за якими будуть виконуватися зазначені роботи, у вигляді додатків до цього Договору. Тривалість робіт, їх періодичність, структуру звітності та інші обов'язкові до виконання умови оформляються у вигляді додаткових інструкцій або планограм, які є невід'ємною частиною цього Договору. Виконавець зобов'язаний виконати весь обсяг робіт визначений у додатках в установлений строк та надати всю необхідну звітність у порядку, передбаченому в додатках до цього договору. Акт виконаних робіт оформляється сторонами не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту закінчення будь-якого етапу робіт передбаченого в додатках до цього Договору. При цьому, відповідно до пп. 4.3 п. 4 зазначеного Договору Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця всіма рекламними матеріалами, інструкціями та іншиминеобхідними засобами для проведення робіт і зазначеними в додатках до цього договору не пізніше ніж за 10-ть календарних днів до моменту початку робіт. Для виконання робіт Виконавець має право залучати до робіт підприємства - субпідрядників (пп. 4.7 п. 4 даного Договору). Загальна сума Договору та порядок проведення розрахунків передбачені у п. 2 цього Договору. А саме загальна сума Договору визначається сумою рахунків, які додаються до цього Договору. Оплата робіт здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця згідно рахунків, наданих Замовнику і є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата 50% вартості роботи проводиться не пізніше 5-ти днів до дати початку робіт, повна оплата вартості роботи проводиться не пізніше 5-ти днів до дати закінчення роботи;
- договір № АДог-0763 (маркетингові послуги (мерчандайзинг) від 01.02.2014 з ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ» (в особі директора Петрова С.В.), за умовами якого Виконавець (ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС») забезпечує комплекс заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції зазначеної в додатках до поточного договору, а Замовник (позивач) оплачує ці послуги, у певний термін в п. 2.3 цього Договору. За змістом даний Договір ідентичний описаному вище договору № РДог-0044 від 01.08.2012.
На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаним договорами поставок та договорами щодо надання маркетингових послуг за перевіряємий період позивач надав суду копії наступних документів:
- видаткових накладних, датованих липнем-жовтнем і груднем 2012 року та січнем 2013 року щодо поставки ТОВ «МТТ-СТРОЙ» продуктів для суші та морепродуктів. Зі змісту таких накладних вбачається, що відпуск товару переважно здійснював Небоян В.А. (а в деяких накладних таку особу неможливо ідентифікувати через відсутність відомостей про П.І.П. уповноваженої особи Постачальника), а отримання товару зі сторони Покупця - Шибіший К.М. за довіреностями. При цьому, в текстах даних накладних відсутні відомості про місце їх складання, місце поставки товару (склад за адресою) не визначено;
- видаткових накладних, датованих січнем-груднем 2013 року та січнем 2014 року щодо поставки ТОВ «Інтервенто» продуктів для суші та морепродуктів. Зі змісту таких накладних вбачається, що відпуск товару здійснював Козачек С.М., а отримання товару зі сторони Покупця - Шибіший К.М., Кизим Л.І. за довіреностями. При цьому в текстах даних накладних відсутні відомості про місце їх складання, місце поставки товару (склад за адресою) не визначено;
- видаткових накладних, датованих серпнем-груднем 2014 року щодо поставки ТОВ «Компанія «Омега Люкс» продуктів для суші та риби (тунця). Зі змісту таких накладних вбачається, що відпуск товару переважно здійснював Виноградський В.І. (а в деяких накладних таку особу неможливо ідентифікувати через відсутність відомостей про П.І.П. уповноваженої особи Постачальника), а отримання товару зі сторони Покупця - Кизим Л.І. за довіреностями. При цьому, в текстах даних накладних відсутні відомості про місце їх складання, місце поставки товару (склад за адресою) не визначено;
- товарно-транспортних накладних ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» форми №1-ТН, датованих серпнем-груднем 2014 року. Згідно даних накладних, оформлених позивачем, перевезення вантажів (продуктів для суші та тунця) здійснювалося ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» з використанням автомобіля ГАЗ 3302 держ. реєстр. номер НОМЕР_1 без причепу, вантажовідправником значиться ТОВ «Омега Люкс», а вантажоодержувачем - ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП», пункт навантаження - м. Київ, вул. Промислова, 14-А, пункт розвантаження - м. Київ, просп. Повітрофлотський, 66. Вантажі для перевезення отримував водій-експедитор ОСОБА_9 В якості супровідних документів на вантажі зазначені лише видаткові накладні;
- аркушів книги обліку довіреностей за відповідні дати 2012 - 2014 років;
- додатків до договорів № РДог-0044 від 01.08.2012 та № АДог-0763 від 01.02.2014 за певні періоди робіт впродовж серпня 2012 року - січня 2014 року та впродовж лютого - грудня 2014 року. Згідно цих Додатків сторони домовилися, що Виконавець зобов'язується надати послуги (що наведені ниже про тексту додатку) у певні визначені періоди. Пунктом 5 Додатків визначено, що послуги включають в себе вивчення потенційних можливостей товарного ринку Замовника (попит і потреби), збір інформації щодо представленості та цін, та передачу її в електронному вигляді у зручній формі для аналізу з метою поліпшення збуту продукції. Деталізований і фотозвіт про виконану роботу надаються Виконавцем на інтернет ресурсі www.merchik.com.ua. В Додатках наведені Переліки адрес, за якими надаються послуги, їх кількість, періодичність і вартість. Водночас опис самих послуг та/або найменувань продукції Замовника (позивача) щодо яких має забезпечуватися збут в наданих позивачем Додатках не наведено.
Оцінивши вказані докази за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв'язку з наступним.
Жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів з контрагентами ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ПАРУС», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «ГОРИЗОНТ», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто», зокрема: розрахункових документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, тощо) і банківських виписок, на підтвердження сплати ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» вартості придбаних товарів і послуг, та відповідно - понесення матеріальних витрат за спірними правочинами; оборотно-сальдових відомостей та карток відповідних субрахунків рахунків бухгалтерського обліку, де мають бути зафіксовані результати спірних господарських операцій (певний рух активів (тобто, певних товарно-матеріальних цінностей), зміни зобов'язань чи власного капіталу товариства) для ведення податкового обліку; рахунків на оплату послуг, оформлення яких визначено безпосередньо умовами договорів про надання маркетингових послуг; документації з листування (в т.ч. електронного) між сторонами з організаційних питань, що виникали в ході виконання договорів про надання маркетингових послуг, в тому числі щодо обміну завданнями/дорученнями, обміну рекламними матеріалами та іншою інформацією, звітами по наданим послугам, фотозвітами, тощо); переліків продукції Замовника позивача, стосовно якої за договорами Виконавцем мали вживатися заходи по стимулюванню збуту, оформлених у вигляді додатків до договорів про надання маркетингових послуг; готових звітів про виконані роботи та фото звіти, отримані Замовником від Виконавців, - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їхньої відсутності не надав.
В тексті своїх додаткових письмових пояснень представник позивача пояснив, що доставка частини товарів за договорами поставок ТОВ «МТТ-Строй» і ТОВ «Компанія «Омега Люкс» здійснювалася безпосередньо постачальниками на склад ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 66, та копії товарно-транспортних накладних постачальниками покупцю не надавалися. За умовами договору поставки з ТОВ «Інтервенто» перевезення придбаних товарів здійснювалося за самотужки ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» з використанням автомобільного транспорту, що засвідчується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.
Між тим на підтвердження наведених обставин позивач не надав суду документальні докази наявності у користуванні та/або володінні ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» впродовж перевіряємого періоду орендованих офісних і складських приміщень за вказаною адресою, а також копії договорів, укладених з перевізником та/або експедитором для перевезення вантажів, копії довіреностей, виданих товариством водію-експедитору ОСОБА_9 на отримання товарно-матеріальних цінностей від вантажовідправника ТОВ «Компанія Омега Люкс», копії договорів найму (оренди) транспортних засобів або свідоцтва про реєстрацію автомобіля ГАЗ 3302 держ. реєстр. номер НОМЕР_1 за товариством.
Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечується позивачем, ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто» не було виробником продукції для суші та риби, реалізованих на користь позивача за спірним договорами поставок. Таким чином, дана продукція мала бути отримана ними лише від третіх осіб (безпосередніх виробників та/або посередників в торгівлі такими товарами, імпортерів), та якість такого товару мала бути підтверджена відповідними документами.
Зокрема, в силу вимог ст.ст. 9 і 10 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 06.02.2013 № 486-IV якість та безпека продуктів лову та харчової продукції українського та іноземного походження під час митного оформлення засвідчується свідоцтвом виробника про якість, ветеринарним свідоцтво або ветеринарною довідкою (крім харчової продукції з продуктів лову), сертифікатом походження (останній у випадку здійснення митного оформлення щодо якості та безпеки продуктів лову та харчової продукції іноземного виробництва).
Під час судового розгляду справи позивач не надав суду документи щодо походження, якості та безпеки товарів (риби та продуктів для суші), придбаних у ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто», а отже, на думку суду, не довів наявності змін майнового стану у зв'язку з вищезазначеними правочинами.
Відповідно до усних пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні, придбані у названого постачальників товари в подальшому реалізовувалися третім особам-покупцям (в тому числі до мереж великих магазинів) окремими партіями. На підтвердження чого представник позивача надав суду розшифровки реалізації товарів, отриманих від постачальників - роздруківки з електронних таблиць.
Однак суд критично ставиться до таких документів, оскільки відомості наведені в зазначених розшифровках (таблицях) не підтверджені відповідними первинними документами та документами бухгалтерського обліку, що засвідчують факт реального надходження на склад ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП», обліку та відповідно збільшення/зменшення обсягів залишків товарів (запасів) за певними номенклатурами.
Таким чином, суд приходить до висновку про ненадання позивачем до матеріалів справи належних документальних доказів на підтвердження фактів використання позивачем придбаних ним товарів і послуг у межах господарської діяльності платника податку, тобто, отримання податкової вигоди від спірних операцій.
З огляду на вищенаведене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ТОВ «МД АЛЬЯНС ГРУП» витрат і податкового кредиту на суми вартості товарів і послуг по господарських операціях з ТОВ «МТТ-Строй», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «Парус», ТОВ «Агентство мерчандайзингу «Горизонт», ТОВ «Компанія «Омега Люкс» і ТОВ «Інтервенто», та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «МД АЛЬЯНС ГРУП» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов