копія
08 квітня 2016 р. Справа № 804/812/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.
при секретарі - Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача - Салюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» до Реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» (далі - ТОВ «Весна», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі - РС ПРУЮ, відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд зобов'язати Реєстраційну службу Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про реєстрацію права власності на майно та прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.01.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 скасовано та справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Представник позивача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином, в раніше поданих письмових запереченнях зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі документів, що посвідчують виникнення чи перехід речових прав на конкретний об'єкт нерухомості, одним із яких є свідоцтво про право власності на нерухоме майно (пункт 36 Постанови №868 та Лист Державної реєстраційної служби України від 06.06.2014 №9299/05-15-14 "Роз'яснення щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств). Разом з тим, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) лише підтверджує право особи на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства. Крім того, відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що залучення реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції як відповідача у справі є передчасним так, як державним реєстратором не вчинялися дія або відмова від вчинення дії у порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» придбало майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства, які входили у структуру розпайованого майна КСП «Ленінець».
Факт придбання вказаних майнових паїв підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновими сертифікатами).
Усі приміщення були прийняті по відповідних актах приймання-передачі, складеними відповідно Протоколу.
Вказані факти підтверджуються отриманими позивачем свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновими сертифікатами) з відображенням в них інформації про прийняття вказаних об'єктів нерухомого майна згідно актів приймання-передачі.
18.04.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою за №57 про реєстрацію права власності на майно, придбане ним за вищезазначеними свідоцтвами (майновими сертифікатами).
Однак, листом №04/15/395 від 18.04.2014 року державним реєстратором позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації прав на приміщення.
Як видно з вказаного листа підставою для відмови у здійсненні реєстрації права власності на вказане майно ТОВ "Весна" зазначено те, що документи були подані заявником не в повному обсязі, зокрема, не подано документів, що посвідчують речове право КСП "Ленінець" на об'єкти нерухомості.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вiд 01.07.2004р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868 (далі - Порядок № 868) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Аналогічні положення містить п. 3 ч. 1 ст. 15 цього Закону, згідно якого державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Між тим, як встановлено судом, рішення про державну реєстрацію або відмову у державній реєстрації відповідачем не приймалися.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У відповідності до ч.13 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, статтями 105 та 162 цього Кодексу передбачені безпосередні способи захисту, за допомогою яких особа має захищати її порушене, невизнане або оспорюване право.
Згідно із частиною четвертою статті 105 КАС адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
За правилами частин першої, другої статті 162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення.
Згідно з положеннями статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, наявні підстави для задоволення позову шляхом зобов'язання Реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про реєстрацію права власності на майно та прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» до Реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Реєстраційну службу Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про реєстрацію права власності на майно та прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 14.04.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар