Копія
28 березня 2016 р. Справа № 804/455/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
при секретаріТатаренко Ю.В.
за участю:
представника позивача Писанець А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
20 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» (далі - ТОВ «Рідний продукт», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця ДФС), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд: визнати неправомірною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00364 від 17.10.2015;визнати неправомірним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610192/2 від 17.10.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було жодних законних підстав визначати митну вартість за іншим методом, ніж за методом вартості операції, що був заявлений позивачем у МД №№ 500060001/2015/018917 від 17.10.2015, подану ним Одеській митниці для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжності, та не мали наявних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження відповідача не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00364 від 17.10.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610192/2 від 17.10.2015, прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивачав судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином, в поданих раніше письмових запереченнях зазначив, що враховуючи результати перевірки, виявлені невідповідності та неповнота наданих документів за переліком, сформованим відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України), не підтвердження заявленої митної вартості за результатами проведених розрахунків з урахуванням документів, що надані позивачем, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у відповідача відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610192/2 від 17.10.2015.
Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Одеської митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого ТОВ «Рідний Продукт»товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає не задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.10.2015позивач звернувся до Одеської митниці ДФС для здійснення імпортного митного оформлення партії рису, для здійснення митного оформлення товару «рис пакистанський довго зернистий, повністю обрушений, пропарений, врожай 2014 року» на підставі контракту №HARP030815 від 03.08.2015 року з компанією HassanAliRiceExportCompany та заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації №500060001/2015/0189017 від 17.10.2015. Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України, а саме 0,418дол США за кг нетто.
Відповідно статті 54 МКУкраїни, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 МКУкраїни.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Згідно із статтею 337 МКУкраїни, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:формато-логічного контролю; контролю співставлення;контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із вказаною МД, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 10.09.2015 № BHL2524179 зазначена вартість фрахту 6650 дол. США, а у наданій калькуляції виробника від 12.09.2015 б/н вартість фрахту зазначено па рівні11520дол.США;
2) у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправленнявід 10.09.2015 № BHL2524179 зазначена вартість страхування350 дол.США, а у наданій калькуляції виробника від 12.09.2015 б/н вартість фрахту зазначено па рівні11520 дол.США;
3) згідно п.3.7. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.08.2015HARP030815 продавець надає разом із іншими документами ікомерційну пропозицію, Проте у наданому до митного оформлення пакеті документів зазначений документ відсутній;
4) у наданій калькуляції виробника від 12.09.2015 б/н зазначено, що вартість 1 мт товару на умовах CIF становить 417,22 дол. США, загальна вага товару складає 175 мт При перемноженні вартості 1 мт на кількість мт (175) отримана сума не збігається и зазначеною загальною вартістю товару у наданій калькуляції;
5) у наданій калькуляції виробника від 12.09.2015 б/н вартість 1 мт товару на умовах CIF зазначено на рівні 417,22 дол. США, а у наданому інвойсі від 12.09.2015. № НР/39/15-16 вартість 1 мт товару складає 418 дол. США;
6) згідно з наданим прайс-листом вартість 1 мт товару на умовах FOBKarachi складає 378 дол. США, а у наданій калькуляції виробника від 12.09.2015 б/н вартість 1 мг товару на умовах FOBPakistan складає 347.97 дол. США;
7) у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі 05.10.2015 № SAAtoAFTsnpO-9035-000001 зазначений банк-отримувач відрізняється від того, що зазначено у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 03.08.2015 №HARP030815;
8) у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від05.10.2015 №SAAtoAFTsnpO-9035-000001 відсутнє посилання на інвойс, що унеможливлює ідентифікацію зазначеної передплати із даною партією товару.
Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або і підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться виписка з бухгалтерської документації каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Крім того, частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Судом було встановлено, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення, декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність, подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
-виписку з бухгалтерської документації;
-каталоги, специфікації;
-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.
Крім того, декларанту позивача повідомлено, що згідно з положеннями частини «б» статті 5 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вказану вимогу митниці декларант позивача 17.10.2015 разом із заявами від 16.10.2015 надав до митниці витребувані документи та повідомив про те, що інші| додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надаватися не будуть.
З додатково наданих документів встановлено, що у наданій довідці про ціну товару від 16.10.2015 № СИО-а №000724 ціну товару визначено на підставіпрайс-листа від 10.09.2015, який, в свою чергу, не відповідає калькуляції виробника товару.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що органу доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числовізначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки в документах, як надані декларантом позивача до Одеської митниці ДФС разом з МД № 500060001/2015/018917, а також у додатково наданих документах містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують, числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а наданими додатково документами ці розбіжності не усунуто, зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Суд приходить до висновку, що метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться . вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, іаі- вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно:
витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів тою ж класу та виду;
звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат.
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум:
-вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися па комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
-обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичай И'^ відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
-загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну).
Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Та, в судовому засіданні було встановлено, що за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
Згідно з пунктом 4 розділу з Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5.
Судом також встановлено, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститьсяу спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 (МД від 30.07.2013 №500010003/2015/006866) та становить 0,49 долара США за кг нетто.
У зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митної о кодексу України, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2015 № 500060001/2015/610192/2.
Таким чином Одеською митницею ДФС правомірно, з дотриманням норм чинного законодавства та у межах своєї компетенції прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2015 №500060001/2015/910192/2.
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1, 2, З статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних і засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.
Враховуючи викладені причини та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00364 від 17.10.2015.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Рідний продукт" не надано до митниці і додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, також не закінчився строк подання декларантом додаткових документів, встановлений ч.8 ст. 55 Митного кодексу України.
У випадку ненадання декларантом до митниці додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України, після спливу 90-денного строку, встановленого пунктом 7 статті 55 цього Кодексу, сума фінансової гарантії підлягає перерахуванню до Державного бюджету України відповідно до розділу X зазначеного Кодексу.
Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем, митної вартості товарів від 17.10.2015 №500060001/2015/610192, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товари, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2015 № 500060001/2015/00364 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів.
В силу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердженняв ході судового розгляду, а тому у задоволенні позову ТОВ «Рідний продукт» до Одеської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів слід відмовити за викладених підстав.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 04 квітня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.04.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар