копія
15 березня 2016 р. Справа № 804/485/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі - Татаренко Ю.В.
за участю представників:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ванжа О.В.
третя особа - ОСОБА_3розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 (далі - третя особа 1, ОСОБА_5), Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - третя особа 2, ПАТ «Банк Форум») в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить скасувати постанову ВП №43051240 від 15.05.2014 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л. та звільнити з-під арешту земельну ділянку площею 0, 0648 га, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову залучено Публічне акціонерне товариство»Банк Форум».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 0648 га, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2. Однак 16 листопада 2015 року отримала рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до якого у такій реєстрації їй було відмовлено у зв'язку з тим, що 15.05.2014 постановою ВП №43051240 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л., було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_5 - попереднього власника земельної ділянки. Позивач вважає, що даний арешт на все майно боржника ОСОБА_5 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження ВП №43051240 від 15.05.2014 року порушує її права як законної власниці даної земельної ділянки та просить задовольнити позов.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи у судове засідання з'явився, питання щодо вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0648 га, яка розташована на території Індустріального району м.Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2. Дана земельна ділянка належить позивачу на підставі договору дарування земельної ділянки від 09 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко С.В.
Як зазначив представник позивача у судовому засіданні під час укладення даного договору дарування ОСОБА_4 не було здійснено державну перереєстрацію права власності на дану земельну ділянку з попереднього власника. Згодом позивач звернулася до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою щодо державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку.
Однак 16 листопада 2015 року позивач отримала рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до якого у такій реєстрації їй було відмовлено у зв'язку з тим, що 15.05.2014 постановою ВП №43051240 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л. було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_5 - попереднього власника земельної ділянки.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 не було здійснено державну перереєстрацію права власності на дану земельну ділянку з попереднього власника - ОСОБА_5 відповідно до Договору дарування земельної ділянки відповідачем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_5, в тому числі й на земельну діялнку площею 0, 0648 га, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2.
У відповідності до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до статтей 319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦПК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, з огляду на викладене вбачається, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДЗС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л, від 15.05.2014 про арешт майна боржника ОСОБА_5, в тому числі й земельну ділянку НОМЕР_2 в с/т «Металург» винесена вже в той час, коли вказана земельна ділянка була набута позивачем у власність до Договору дарування земельної ділянки від 09.06.2011, оскільки вона не була перереєстрована в законному порядку на позивача.
Та обставина, що право власності позивача на земельну ділянку не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не впливає на об'єм прав, оскільки, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 23.05.2012 у справі № 6-37цс12, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.
Враховуючи наведені норми законодавства, 04 грудня 2015 року, ОСОБА_4 звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо звільнення належної їй на праві власності земельної ділянки з-під арешту накладеного постановою від 15.05.2014. Однак, 15.12.2015, позивач отримала відповідь за вих.№02.1-14/20758 на заяву, відповідно до якої в звільненні майна їй було відмовлено та рекомендовано звернутися з даного питання до суду.
Відповідно до частини 1 статті 82 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
У відповідності із ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606- XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до частини 3 статті 60 ЗУ «Про виконавче провадження», з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Згідно із статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту. Завершених виконавчих проваджень щодо позивача також до суду не надано.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача, щодо накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0648 га, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2 є правомірними, оскільки він діяв до вимог чинного законодавства та не міг знати про те, що вказана земельна ділянка на праві Договору дарування належить ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, оскільки позивачем не було здійснено відповідну перереєстрацію у визначеному законом порядку. Проте позивачем у судовому засіданні доведено належними доказами неправомірність існування на сьогодні накладеного на майно позивача арешту, тому суд задовольняє вимогу про скасування постанови ВП №43051240 від 15.05.2014 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л. в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0648, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2.
Що стосується позовних вимог позивача про звільнення з-під арешту земельної ділянки площею 0, 0648, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2, то суд у задоволенні даної позовної вимоги відмовляє, оскільки частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства не передбачено, що адміністративний позов може містити такого роду вимоги, а тому у суду відсутні повноваження щодо задоволення даної позовної вимоги.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, присудити з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 275, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову ВП №43051240 від 15.05.2014 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сурич О.Л. в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0648, яка розташована на території Індустріального району м. Дніпропетровська с/т «Металург» ділянка НОМЕР_2.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Присудити з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 275, 60 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 21 березня 2016 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 21.03.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар