копія
08 квітня 2016 р. Справа № 804/230/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
12 січня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северин Юрія Петровича (далі - Северин Ю.П., відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імексбанк» (далі ПАТ «Імексбанк») про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» Северина Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позову позивач зазначила про протиправну бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують її право на отримання гарантованої суми вкладу.
Представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав та зазначив, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» протиправно було визнано нікчемним договір банківського вкладу №30023621 від 16.01.2015 року, що в свою чергу порушило права позивача на відшкодування коштів, які перебували на депозитному рахунку. Таким чином, права та законні інтереси позивача були порушені і підлягають відновленню. У судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. В поданих раніше письмових запереченнях зазначив, що оскільки позивача не було включено уповноваженою особою до переліку вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав правових підстав здійснюватися відповідні процедури по включенню їх до Загального реєстру, а тому з боку Фонду відсутні фактичні порушення чинного законодавства. За таких обставин, представник відповідача-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до укладеного договору банківського вкладу на відкритий Позивачем депозитний рахунок надійшли кошти у сумі 133 571,81 грн шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи ОСОБА_3, що підтверджується витягом з реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньо банківських проводок. Ця обставина свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а отже їх нікчемність. За таких обставин просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про місце та час його проведення була повідомлена належним чином.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.01.2015 між фізичною особою ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» укладено договори №30023621 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 16 січня 2015 року, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 5 000,00 доларів СІЛА у тимчасове строкове користування на строк до 21 квітня 2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування та №30023595 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 16 січня 2015 року, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 66 515,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 21 квітня 2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким в Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» - Северина Юрія Петровича, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.
Наказом Уповноваженої особи № 34-в від 05.02.2015 р. була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в п.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, в ході перевірки було виявлено ряд операцій із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі Банку, з подальшим нібито внесенням знятої суми на рахунки(ок) іншої(их) фізичної(их) особи(іб), відкриті в установі Банку.
Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Однією з таких операцій був правочин здійснений позивачем, а саме - 16 січня 2015 року у відділенні ПАТ «ІМЕКСБАПК» з рахунку ОСОБА_3 було проведено безготівкове поповнення вкладного рахунку ОСОБА_1 на суму 133 571,81 грн.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання інформації про неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК».
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Згідно статті 27 цього Закону, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Також, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
При цьому, відповідно до ст. 37 Закону, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Також Закон визначає повноваження уповноваженої особи Фонду під час дії тимчасової адміністрації. Зокрема, стаття 38 Закону передбачає, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Перевірка проводилась в т.ч. у відповідності до вимог «Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам», затверджених протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування № 036/15 від 10.02.2015р., та здійснювалась за всіма типами банківських рахунків, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників/клієнтів Банку, на предмет здійснення:
-безготівкових перерахувань грошових коштів з рахунків юридичних та/або фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкритих в установі Банку, в тому числі:
-безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в установі Банку, з призначенням платежу не пов'язаним з трудовими відносинами;
-безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо;
-безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу.
-касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівкових коштів;
-банківських операції, здійснених в період застосування обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України № 16/БТ від 15.01.2015р. «Про віднесення банку до категорії проблемних»;
-банківських операцій, проведених в поза операційний час.
За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
З огляду на це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.
При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.
Однією з таких операцій був правочин здійснений позивачем, а саме - 16 січня 2015 року у відділенні ПАТ «Імексбанк» з рахунку ОСОБА_3 було проведено безготівкове поповнення вкладного рахунку ОСОБА_1 на суму 133 571,81 грн.
Перерахування коштів з рахунку ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 призвело до збільшення суми гарантованого відшкодування від ФГВФО та замість 200 000 тис. гривень, що гарантовано повинно бути виплачено ОСОБА_3 вказані дії повинні були привести до виникнення права на отримання відшкодування у 133 571.81 грн. у ОСОБА_1 При цьому гранична сума відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становить 200 000.00 грн., а тому комісія банку прийшла до висновку щодо штучності та фіктивності створення правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Фактично ці дії призведуть до нанесенню Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто Державі, збитків у сумі 133 571.81 грн.
Так, у відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-УІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Частина перша статті 26 Закону, передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою за 200 000 гривень.
При цьому, зазначені операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку, які були здійсненні в період дії Правління Національного банку України № 16 /БТ від 15.01.2015р. «Про віднесення банку до категорії проблемних».
Так, 15.01.2015 Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних».
На підставі вказаної постанови ПАТ «ІМЕКСБАНК» було віднесено до категорії проблемних, крім того, для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Фактично з 15.01.2015 всім філіям і відділенням АТ „ІМЕКСБАНК" було заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків.
Втім встановлені Національним банком України обмеження, філією банку, щодо укладення договору банківського вкладу та поповнення вкладного рахунку гр.Когиляк Н.Е. дотримано не було.
Ця обставина свідчить про штучність та фіктивність спірного правочину і створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями та їх нікчемність.
Так, суд дійшов висновку, що всі зазначені вище операції не передбачали фактичного переміщення (видачу/виплату або перерахування) «реальних» грошових коштів та здійснювались виключно за рахунок внутрішньобанківських проводок.
Зазначений факт, тобто нездатність Банку належно виконувати прийняті на себе зобов'язання перед іншими клієнтами, знаходить своє підтвердження, зокрема, в постанові Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних», де вказано, що окрім допущення інших порушень, в т.ч. існуючих нормативів, залишок коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку України є критично низьким і становить лише 25 млн. грн., в той час як зобов'язання Банку становлять 9 942 млн. грн., в т.ч. перед фізичними особами - 5 411 млн. грн.
Недостатній розмір високоліквідних активів свідчить про високий рівень невиконання Банком зобов'язань перед Національним банком та іншими кредиторами. До Національного банку надходять численні скарги від клієнтів про неповернення Банком вкладів, відсотків за вкладами, невиконання розрахункових документів. З початку 2014 року до Національного банку від клієнтів Банку надійшло 416 скарг, зокрема за грудень 2014 року - 226 скарг, з початку 2015 року - 40 скарг. Невідповідність активів та пасивів Банку за строками погашення до 1-го місяця станом на 11 січня 2015року становить "-" 1 351 млн. грн.
Таким чином, перерахування «реальних» грошових коштів в дійсності не проводилось, натомість на підставі поданих Банку платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення в Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування фізичній особі ОСОБА_1 яка, з огляду на норми ст.. 26, 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів» не є вкладником Банку.
На підставі вищевикладеного, Комісія дійшла до висновку, що умови Договорів банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними - особами після 15.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним, особам переваги перед іншими, кредиторами, а отже - такі Договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.
Таким чином, фактично, кошти на рахунок Позивача вносилися третіми особами, шляхом безготівкового перерахування, що призводить до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування Фондом коштів за вкладами за рахунок перерозподілу коштів, які не підлягають відшкодування Фондом, між фізичними особами, з метою отримання відшкодування, що спрямовано на незаконне заволодіння майном держави.
Отже Уповноважена особа діяла та діє у межах повноважень наданих, зокрема, ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів», з дотриманням встановленого принципу щодо найменших збитків для вкладників, та мала усі законні підстави щодо тимчасового обмеження (під час здійснення тимчасової адміністрації) операцій щодо виплат суми відшкодування Позивачеві за договором банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку.
Закон України «Про систему гарантування вкладів» - є спеціальним законом, положення якого застосовуються та є обов'язковим для всіх вкладників, котрі уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або котрі є власниками іменного депозитного сертифіката. Саме цим законом регулюються правовідносини, пов'язані зі здійсненням організації виплат відшкодувань за вкладами.
Здійснення Уповноваженою особою своєї професійної діяльності на підставі вказаних повноважень та виконання дій, які від неї вимагає Закон України «Про систему гарантування вкладів» дає підстави стверджувати про необґрунтованість вимог Позивача щодо протиправності дій Уповноваженої особи.
Також, заслуговує на увагу той факт, що позивачем не доведено факт порушення з боку відповідачів її прав під час дії тимчасової адміністрації ліквідації банку, а саме - не доведено факту настання негативних наслідків, оскільки відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, тобто фактично доповнювати або змінювати перелік вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, а Фонд вказані зміни враховує до Реєстру вкладників, а тому твердження позивача про настання для неї негативних наслідків у вигляді неможливості отримати відшкодування не відповідає дійсності.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно із ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
В даному випадку, з огляду на викладене, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а відтак, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.04.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар