копія
18 квітня 2016 р. Справа № 804/922/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі - Татаренко Ю.В.
за участю:
представника позивача - Фатаєв Р.М. представника відповідача - Потапов О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
17 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» (далі - позивач, ТОВ «Білаз Техноцентр») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від «23» жовтня 2015року №0004582205 за формою «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 238 489 грн. 00 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 59 622 грн. 25 коп.; від «23» жовтня 2015року №0004622205 за формою «Р» яким застосовується адміністративна штрафна санкція та інші санкції в сумі 1 020 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, висновки податкової перевірки є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 15.09.15 №985 та направлень на перевірку від 17.09.2015 №1140/22-05 та 1141/22-05 виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідно п.75.1 ст.75, п.78.4 ст.78 та обставин визначених п.п.78.1.11 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції Зайцева В.А. від 14.07.2015 «Про проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності» ТОВ «Білаз Техноцентр» (код ЄДРПОУ 36495581) у кримінальному провадженні №32015040000000021 від 23.02.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Махинею Наталією Василівною та головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Агеєвим Євгенієм Юрійовичем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сігмаплюс» (код ЄДРПОУ 38906657) за період з 01.01.2013 по 31.07.2015 та подальшої реалізації товарів, робіт, послуг.
Для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сігмаплюс» (код ЄДРПОУ 38906657) за період з 01.01.2013 по 31.07.2015 позивачем було надано наступні документи: лист підприємства вих.№ 17/09 від 17.09.2015р.; довідка Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 01.02.2014р. по 30.09.2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за березень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за квітень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за червень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за липень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за серпень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за вересень 2014р.; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Сігмаплюс» за травень 2014р.; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Сігмаплюс» за червень 2014 р.; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Сігмаплюс» за липень 2014р.; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Сігмаплюс» за серпень 2014р.; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Сігмаплюс» за вересень 2014р; видаткові накладні, Декларації по ПДВ за лютий 2014р., березень 2014р., квітень 2014р. та бази даних ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська: «Єдиний реєстр податкових накладних»; АІС «Податковий блок» підсистему: «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», Аналітична система».
За результатами перевірки 30.09.2015 був складений акт №3268/22-05/36495581. Згідно з висновками якого позивачем порушено: п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), у ТОВ «Білаз Техноцентр» (код ЄДРПОУ 36495581) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів/ послуг на суму ПДВ 238 489,00 грн., у т.ч. у лютому 2014 р. - 58 241,00 грн., березні 2014 р. - 71 209,00 грн., квітні 2014 р. - 109 039,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 238 489,00 гривень. 2. - п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року №2755- VI (зі змінами і доповненнями). При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи, щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 2 Податкового кодексу України від грудня 2010 року №2755- VI (зі змінами і доповненнями).
На підставі зазначеного Акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015року №0004582205 за формою «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 238 489 грн. 00 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 59 622 грн. 25 коп.; від 23 жовтня 2015року №0004622205 за формою «Р», яким застосовується адміністративна штрафна санкція та інші санкції в сумі 1020 грн. 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.
Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.
Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.
Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).
Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.
Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).
В Акті перевірки описуються обставини господарських правовідносин між ТОВ «Білаз Техноцентр» та ТОВ «Сігмаплюс» (код ДРПОУ 38906657).
З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між ТОВ «Білаз Техноцентр» та ТОВ «Сігмаплюс» (код ЄДРПОУ 38906657) здійснювались на підставі договору купівлі продажу №31/2 від 01.02.2014, відповідно до умов якого ТОВ «Білаз Техноцентр» - Покупець, а ТОВ «Сігмаплюс» - Постачальник. Предметом договору є передача товару (запчастини, обладнання) та виконання робіт Постачальником у власність Покупця згідно видаткових накладних на ТМЦ та/або актів прийняття-передачі виконаних робіт. Поставка Товару здійснюється на склад Покупця транспортом Постачальника.
Позивач протягом 2014 року придбав у ТОВ «Сігмаплюс» запчастини (ремкомплекти, радіатори, барабани, втулки та інші.) придбання підтверджуються первинними документами (видаткові накладні, акти прийому - передачі), копії додаються. Видаткові накладні детально описані податківцями в Акті. Отримання зазначених ТМЦ використовувалось позивачем у своїй діяльності з метою подальшої реалізації, про що свідчить облік операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Сігмаплюс» у бухгалтерському обліку відображався по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
У податковому обліку суми податку на додану вартість у розмірі 238 489,00 грн. були задекларовані позивачем у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України» Декларацій з податку на додану вартість за відповідний період, а саме: лютий 2014 року - 58 241 грн., березень 2014 року - 71 209 грн., квітень 2014 року - 109 039 грн.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних декларацій з ПДВ протягом 2014 року, відображених у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ у повному обсязі.
Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт отримання товарів/послуг позивачем підтверджується наведеними вище первинними документами, які були досліджені судом під час судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.
Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.
Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
Висновки, які зроблені податковим органом на підставі програмного забезпечення судом до уваги не беруться, оскільки програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.
Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).
Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Стосовно висновків відповідача щодо відсутності перевезення ТМЦ керуючись тим, що йому нібито не надано було товаро - транспортних накладних, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що за умовами договору поставка товару здійснювалась на склад Покупця транспортом Постачальника.
Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. В даному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій, з цього питання надана в роз'ясненні у листі Міндоходів України від 19.09.2013 №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128.
Зокрема, в ухвалі № К/800/45872/13 від 16.10.2013 Вищого адміністративного суду України зазначав, що відсутність ТТН є порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту та звітності, а є лише підставою для притягнення відповідної особи до відповідальності.
Так, у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт отримання товару від ТОВ «Сігмаплюс».
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Акту перевірки №3268/22-05/36495581спростовується тим, що укладений договір між ТОВ «Білаз Техноцентр» та ТОВ «Сігмаплюс» реально виконаний ТОВ «Білаз Техноцентр», товар поставлений контрагентом, оплачений ТОВ «Білаз Техноцентр», господарську операцію сторони в повній мірі відобразили в своїх бухгалтерських та податкових обліках у відповідному податковому періоді.
Суд звертає увагу на той факт, що до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам з ТОВ «Сігмаплюс», які підтверджують здійснення господарської операції за зазначеним договором, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти, паспорти якості, платіжні документи.
Вказані первинні документи були складені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підтверджують укладення та виконання договору між ТОВ «Білаз Техноцентр» та ТОВ «Сігмаплюс» у повному обсязі, а також понесені позивачем витрати та фактичну сплату податку на додану вартість у складі вартості товару.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути із Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» (код ЄДРПОУ 36495581) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4 486, 00 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 23 жовтня 2015 року №0004582205 за формою «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 238 489 грн. 00 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 59 622 грн. 25 коп.; від 23 жовтня 2015 року №0004622205 за формою «Р» яким застосовується адміністративна штрафна санкція та інші санкції в сумі 1020 грн. 00 коп.
Присудити із Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз Техноцентр» (код ЄДРПОУ 36495581) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4 486, 00 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 19 квітня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.04.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В. Кухар