18 квітня 2016 року Справа № 803/256/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельське об'єднане управління ПФУ) звернулось з позовом до Колективного підприємства «Ковельбуд» (далі - КП «Ковельбуд») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року включно в розмірі 136765,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» КП «Ковельбуд» не відшкодувало (не покрило) Ковельському об'єднаному управлінню ПФУ фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 136765,80 грн. Просить стягнути з КП «Ковельбуд» на користь Ковельського об'єднаного управління ПФУ заборгованість за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 136765,80 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, просить розгляд справи провести за відсутності представника управління.
Відповідач в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі представника. У відзові на позов від 12.04.2016 року №10 вказав, що підприємство у зв'язку з фінансово-економічною кризою протягом 2013-2016 років працює не стабільно, майже відсутні замовлення на виконання будівельних та ремонтних робіт, а по виконаних замовленнях оплата не проведена. На даний час на підприємстві працює 15 чоловік і така кількість працюючих не спроможна заробити достатню кількість коштів на відшкодування пільгових пенсій, оскільки підприємство зобов'язане сплачувати ще інші збори та податки. Вважає, що це є форс-мажорні обставини, а тому просить відмовити у позові повністю.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, при цьому заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому судовий розгляд справи здійснювався у відсутності представника позивача, представника відповідача на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП «Ковельбуд» зареєстроване як юридична особа 06.10.1999 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.50). Відповідач перебуває на обліку в Ковельському об'єднаному управлінні ПФУ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (в редакції, яка була чинною до 31.12.2015 року) та крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2016 року), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.
Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.7- 16).
У відповідності до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, Ковельське об'єднане управління ПФУ надсилало відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які отримані підприємством (а.с.7, 8, 16).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року включно в розмірі 136765,8 грн., про що свідчать розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.7-16), картка особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.5-6), розрахунок боргу (а.с.3-4). Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Суд критично ставиться до посилань відповідача стосовно відсутності у підприємства фінансових можливостей для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявністю форс-мажорних обставин, оскільки нерентабельність підприємства та його важке фінансове становище не є обставинами непереборної сили, тобто такими, що виникли без волевиявлення особи внаслідок стихійного лиха, пожежі, аварії, військових дій та не можуть бути підставами для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати Ковельському об'єднаному управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Колективного підприємства «Ковельбуд»" заборгованості в сумі 136765,80 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного підприємства «Ковельбуд» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 117 код ЄДРПОУ 01269282) на користь Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45000, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, код ЄДРПОУ 37788984) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року включно в розмірі 136765,80 грн. ( сто тридцять шість тисяч сімсот шістдесят п'ять грн. 80 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій