ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 квітня 2016 року м. Київ № 826/5886/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до 1) відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 2) головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Романенко Юлії Сергіївни 3) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бучко Віталія Васильовича
про визнання незаконною та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Романенко Юлії Сергіївни, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бучко Віталія Васильовича, у якій просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 39547054 від 10.03.2016 в частині винесення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39547054 від 10.03.2016;
- визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.03.2016 ВП № 39547054;
- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 50510900 від 17.03.2016;
- зобов'язати відповідача-1 винести постанову у виконавчому провадженні № 39547054, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 020,00 грн.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що 28.08.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 39547054 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/756/1361/13, виданого Оболонським районним судом міста Києва за результатами надбання рішенням законної сили у цивільній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.
10.03.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Романенко Ю.С., у межах виконання зазначеного виконавчого провадження № 39547054, винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 127 858,29 грн. Вказана постанова обґрунтована невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання.
В той же час, 10.03.2016 головним державний виконавцем закінчено виконавче провадженням ВП 39547054 у зв'язку з надходженням заяви боржника про закриття виконавчого провадження.
17.03.2016 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бучко В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №50510900 з виконання постанови від 10.03.2016 № 39547054 про стягнення виконавчого збору.
Правомірність та обґрунтованість постанови про закінчення виконавчого провадження № 39547054 від 10.03.2016, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.03.2016 ВП № 39547054 та постанови про відкритті виконавчого провадження від 17.03.2016 №50510900.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справу суд виходить з наступних обставин.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.
ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №39547054 є боржником, тобто стороною виконавчого провадження, а тому спір про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору від 10.03.2016 не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства. Позивачу слід звернутися до суду, який видав виконавчий документ.
Оскільки у спорі, що розглядається, позивач звернувся з позовом до суду, оскаржуючи постанови у виконавчому провадженні № 39547054, що відкрите на підставі виконавчого документу місцевого загального суду, а також про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з стягнення виконавчого збору на підставі постанови від 10.03.2016 № 39547054, виведеної в окреме виконавче провадження № 50510900, то такий спір не підсудний окружному адміністративному суду, а має розглядатися місцевий загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 30.06.2015 №21-278а15.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.М. Кобилянський