18.04.2016 р. Справа№ 914/2505/14
За заявою Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів
про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду у справі
за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн.
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Зубкович Д.С.
Прокурор: не з'явився,
Представники:
від стягувача: не з'явився,
від боржника: не з'явився,
від заявника: не з'явився.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2015р. у справі №914/2505/14 відмовлено у задоволенні позову прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн., стягнуто з Львівської міської ради в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору.
28.04.2015 р. на примусове виконання рішення суду видано наказ.
04.08.2015 р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №914/2505/14 від 28.04.2015 р. про стягнення з Львівської міської ради в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору.
04.04.2016р. на адресу суду надійшла заява Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу та порядку виконання наказу №914/2505/14, виданого 28.04.2015 року господарським судом Львівської області, шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Львівської міської ради в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 07.04.2016 р. заяву призначено до розгляду на 18.04.2016р.
Представник заявника у судове засідання 18.04.2016 р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив. Вимоги за заявою обґрунтовані тим, що згідно повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України від 18.06.2015р. та 30.12.2015р. Львівська міська рада не знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні та не має відкритих рахунків в органах Казначейства Львівської області, однак такі рахунки має Виконавчий комітет Львівської міської ради. Ухвалою ЛМР від 19.10.2006р. №221 делеговано Виконавчому комітету право приймати рішення про здійснення платежів за документами виконавчого провадження органів державної виконавчої служби у Львівській області, згідно з якими боржником виступає Львівська міська рада. Зазначені обставини унеможливлюють виконання рішення, тому заявник просить змінити спосіб і порядок виконання наказу №914/2505/14, виданого 28.04.2015р. господарським судом Львівської області шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26256622) в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору.
Прокурор, представник позивача та представник боржника (відповідача) в судове засідання 18.04.2016 р. не з'явилися, причин неприбуття не повідомили, вимог ухвали суду від 07.04.2016р. не виконали.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з наступного.
Згідно ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Статті 121 ГПК України кореспондуються частини 1 та 2 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», які передбачають, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (п. 7.1.3.постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Оцінюючи подану Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області заяву, суд звертає увагу, що у прохальній частині заяви Управління просить змінити спосіб виконання наказу господарського суду Львівської області №914/2505/14 про стягнення з Львівської міської ради в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору. При цьому, заявник обґрунтовує свою позицію нормою ст.121 ГПК України, яка регламентує зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Варто зазначити, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч.1 ст.116 ГПК України). Тобто, рішення суду і наказ на примусове виконання рішення є різними документами за своєю юридичною природою. Зміна способу та порядку виконання рішення суду визначається ст.121 ГПК України, тоді як зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду ні ГПК України, ні ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачають. Оскільки суд не має повноважень змінювати спосіб та порядок виконання наказу, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити Управлінню Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання виконання наказу.
Суддя Яворський Б.І.