01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"12" квітня 2016 р. Справа № 911/935/16
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Зодіак-КБ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО Богуславський граніт”, Київська обл., м. Богуслав
про стягнення 92 232,59 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 29.02.2016)
від відповідача: не прибув
21.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю “Зодіак-КБ” (далі-ТОВ “Зодіак-КБ”/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО Богуславський граніт” (далі-ТОВ “ВО Богуславський граніт”/відповідач) про стягнення 92 232,59 гривень, з яких 86 400,00 грн заборгованості та 5 832,00 грн пені за договором про надання охоронних послуг №55 від 01.07.2014.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2016 порушено провадження у справі №911/935/16, розгляд справи призначено на 04.04.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 відкладено розгляд справи на 12.04.2016.
У судові засідання 04.04.2016 та 12.04.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи ТОВ “ВО Богуславський граніт” було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.07.2014 між ТОВ “Зодіак-КБ” (далі-охорона) та ТОВ “ВО Богуславський граніт” (далі-замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №55 (далі-договір), відповідно до умов якого сторони домовились, що замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги (далі-послуги), а саме приймає під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності на законних підставах (надалі-об'єкт), та визначено в дислокації об'єктів (додаток №1 до даного договору).
Пунктами 3.5., 4., 7.1., 11.1. та 11.2. договору передбачено, що охорона надає послуги згідно умов і визначених: положень договору та у відповідності з дислокацією (додаток №1), а також «Інтрукції по охороні об'єкта» та «Інструкції про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону».
Ціна договору становить 28 800,00 грн на місяць, в тому числі ПДВ (20%) - 4 800,00 грн.
Акт наданих послуг складається щомісячно і передається охороною замовнику для підписання.
Договір набуває чинності з 01.07.2014 і діє до 30.06.2015. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного договору.
Так, згідно додатку №1 до договору позивач прийняв під охорону ділянки постів №№1, 2, 3 за адресою м. Богуслав, вул. Корсунська, 179.
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу протягом, зокрема, листопада-грудня 2015 року та січня 2016 року послуги з охорони об'єкту на загальну суму 86 400,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими відбитками печаток сторін актами надання послуг №228 від 30.11.2015, №245 від 31.12.2015 та №1 від 31.01.2016. Копії зазначених актів, оригінали яких оглянуто судом у судовому засіданні 12.04.2016, наявні в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.
25.01.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання з 01.02.2016 договору про надання охоронних послуг №55 від 01.07.2014 .
Відповідно до п. 2 вищезазначеної додаткової угоди з моменту розірвання договору зобов'язання сторін, що виникли з договору про надання послуг №55 від 01.07.2014, припиняються, за винятком зобов'язань замовника перед охороною щодо здійснення розрахунків за надані послуги з охорони в повному обсязі.
Згідно наданих позивачем пояснень, протягом дії договору позивач належним чином виконував умови договору та надавав послуги, а відповідач, отримуючи послуги за зазначений період, сплачував кошти щомісяця по жовтень 2015 року, у той час як вартість наданих позивачем послуг за листопад - грудень 2015 року та січень 2016 року замовник не оплатив, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 86 400,00 грн.
В підтвердження частково здійснених відповідачем розрахунків за договором та відповідного розміру заборгованості суду надано банківську довідку про надходження коштів №Д1-В43/61/1/1097 від 06.04.2016 за період з 01.07.2014 по 01.02.2016 та довідку б/н від 01.04.2016 за підписом директора та бухгалтера ТОВ “Зодіак-КБ”.
Посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання виконав частково, остаточні розрахунки за надані позивачем згідно договору послуги не провів, позивач просить суд стягнути з відповідач, зокрема, 86 400,00 грн заборгованості.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 901, 903, ст. 629 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до п. 4.2. договору оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 05 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати або без такого.
З огляду наведеного, підписання відповідачем актів надання послуг №228 від 30.11.2015, №245 від 31.12.2015 та №1 від 31.01.2016 без будь-яких зауважень чи заперечень підтверджує як належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань так і отримання зазначених послуг відповідачем, що породжує для останнього обов'язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі до 05.12.2015, 05.01.2016 та 05.02.2016 відповідно.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості є арифметично відповідним умовам договору та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 86 400,00 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого 5 832,59 грн пені, нарахованої на суму заборгованості зростаючим підсумком за наступні періоди:
з 06.12.2015 по 05.01.2016 на 28 800,00 грн заборгованості;
з 06.01.2016 по 05.02.2016 на 57 600,00 грн заборгованості;
з 06.02.2016 по 01.03.2016 на 86 400,00 грн заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що у разі, якщо замовник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг у строки, передбачені п. 4.2. договору, крім штрафу, передбаченого п. 4.4. договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені, обрахований судом за вказані позивачем періоди, становить 5 819,59 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 832,59 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 819,59 грн.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського суду України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО Богуславський граніт” (вул. Корсунська, 179, м. Богуслав, Київська обл., 09700, ідентифікаційний код 39178081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Зодіак-КБ” (вул. Харківське шосе, 144-Б, оф. 305, м. Київ, 02091, ідентифікаційний код 37961589) 86 400 (вісімдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп. заборгованості, 5 819 (п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн 59 коп. пені та 1 383 (одну тисячу триста вісімдесят три) грн 30 коп. судового збору.
3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 18.04.2016.
Суддя В.А. Ярема