01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"11" квітня 2016 р. Справа № 914/4214/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Слава”, Волинська обл., с. Маковичі
до Приватного підприємства “Консалтингова фірма “Прометей” в особі філії “Львівський молочний комбінат”, Київська обл., м. Сквира
про стягнення 1 165 040,33 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.11.2015)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.01.2016)
09.12.2015 Сільськогосподарський виробничий кооператив “Слава” (далі - СВК «Слава»/позивач) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Консалтингова фірма “Прометей” (далі-ПП “Консалтингова фірма “Прометей”/відповідач) в особі філії “Львівський молочний комбінат” про стягнення 1 165 040,33 гривень за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №21 від 30.12.2014, з яких 1 024 121,25 грн заборгованості та 140 919,08 грн пені.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2015 порушено провадження у справі №914/4214/15 та призначено її до розгляду на 24.12.2015.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.12.2015 розгляд справи відкладено на 26.01.2016.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.01.2016 позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Слава” передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області з підстав ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2016 означену справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.02.2016.
Ухвалами господарського суду Київської області від 22.02.2016, 14.03.2016 та 29.03.2016 розгляд справи відкладався на 14.03.2016, 29.03.2016 та 11.04.2016 відповідно.
11.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від ПП “Консалтингова фірма “Прометей” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Водночас, разом з відзивом відповідач надав положення про філію “Львівський молочний комбінат”, зі змісту якої вбачається, що остання є відокремленим підрозділом ПП “Консалтингова фірма “Прометей” без права юридичної особи, та не має повноважень на представництво юридичної особи у суді.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.12.2014 між СВК «Слава» (далі-продавець) та ПП “Консалтингова фірма “Прометей” (далі-покупець) в особі директора філії “Львівський молочний комбінат” ОСОБА_3, яка діє на підставі положення про філію та довіреності, було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №21 (далі-договір), відповідно до положень якого продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію (сировину-молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ №3662-91, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.4., 7.1. та 7.2. договору місцем передачі товару від продавця покупцеві для подальшого транспортування до місцезнаходження виробничих потужностей (виробництва) покупця визначається місцезнаходження продавця: с. Маковичі, Турійський р-н, Волинська обл.
Перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товаро-транспортній накладній.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. даного договору, та діє до 31.12.2015, але у всякому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Судом встановлено, що СВК «Слава» свої обов'язки за договором виконало належним чином, здійснивши протягом, зокрема, квітня - червня 2015 року філії “Львівський молочний комбінат” поставку товару загальною вартістю 1 073 225,68 грн, що підтверджується підписами водіїв молокозаводу на товарно-транспортних накладних. Копії відповідних документів, оригінали яких судом оглянуто у судовому засіданні 11.04.2016, містяться в матеріалах справи.
До того ж, прийом покупцем сировини за договором на відповідну суму підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прийомних квитанцій №49 від 30.04.2015, №63 від 31.05.2015, №65 від 02.06.2015, підписаними керівником, головним бухгалтером та скріпленими печаткою філії “Львівський молочний комбінат”.
Про належне виконання продавцем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.
Втім, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, поставлений товар оплатив частково.
Як слідує з наявних в матеріалах справи копій актів співставлення розрахунків від 08.05.2015, 04.06.2015 та 03.07.2015, складених філією “Львівський молочний комбінат”, покупцем за період з квітня по червень 2015 року було сплачено 620 000,00 грн, у той же час на початок спірного періоду - 01.04.2015, за відповідачем рахувалося 570 915,70 грн. заборгованості. Відповідні акти підписані та скріплені печатками обох сторін.
Таким чином, враховуючи здійсненні відповідачем проплати, з урахуванням заборгованості за попередні періоди, станом на 02.06.2015 за позивачем виникла заборгованість у розмірі 1 024 141,38 грн.
В підтвердження проведених відповідачем розрахунків позивачем надано копії платіжних доручень, а також виписку по банківському рахунку позивача.
29.08.2015 позивач надіслав філії “Львівський молочний комбінат” претензію №1, згідно якої вимагав невідкладно перерахувати СВК «Слава» борг у сумі 1 024 121,25 грн. Копія відповідної претензії та доказів її надіслання наявні в матеріалах справи.
Посилаючись на те, що відповідач на претензію не відповів, остаточні розрахунки за поставлений згідно договору товар не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 024 21,25 грн заборгованості по оплаті вартості поставленого згідно договору товару.
Водночас, відповідач заперечуючи проти позову, зауважив про невідповідність вимогам закону документів, на які як на підтвердження передачі та прийняття сировини посилається позивач.
Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до положень п. 2.1., 2.5. договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною до договору. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами.
Водночас, як слідує зі змісту договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №21 від 30.12.2014 строків оплати поставленого товару сторони вказаного правочину не погодили.
З огляду вищезазначеного, підписання покупцем як договору так і прийомних квитанцій №49 від 30.04.2015, №63 від 31.05.2015, №65 від 02.06.2015 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття покупцем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі з моменту прийняття відповідного товару.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, а також арифметичну вірність заявленої до стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 024 121,25 грн заборгованості як такої, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Посилання ж відповідача на відсутність у нього обов'язку по оплаті заборгованості з огляду на невідповідність первинних документів вимогам закону, оцінюється судом критично, позаяк поставка товару підтверджена наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, у той час як прийом відповідної сировини засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера філії “Львівський молочний комбінат” як на прийомних квитанціях, так і на актах співставлення розрахунків.
Водночас, судом при прийнятті зазначеного рішення взято до уваги, що відповідно до п. 5.4. положення про філію “Львівський молочний комбінат” директор філіє має право, зокрема, першого підпису документів, договорів (господарських, фінансових, банківських), заяв, клопотань, звернень, в тому числі документів бухгалтерської, фінансової, податкової звітності філії, інших документів, що стосуються філії.
Доводи ж відповідача про виникнення у нього сумнівів щодо якості поставленої сировини з огляду на відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей про опломбування цистерн з молоком, визнаються судом необгрунтованими, оскільки доказів складання покупцем актів про невідповідність поставленої продукції показникам ДСТУ та повідомлення про це продавця, у порядку п. 3.3. договору, суду не надано.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 140 919,08 грн пені, нарахованої за період з 03.06.2015 по 28.08.2015 на 1 024 121,25 грн заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасне, понад встановлене даним договором строк, проведення розрахунків за прийнятий товар, продавець вправі вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи, що арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми пені, обрахований судом в межах визначеного позивачем періоду, становить 146 463,37 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 140 919,08 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Консалтингова фірма “Прометей” (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, ідентифікаційний код 30668980) в особі філії “Львівський молочний комбінат” (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 302, ідентифікаційний код 26549189) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Слава” (44863, Волинська обл., Турійський р-н, с. Маковичі, ідентифікаційний код 30165823) 1 024 121 (один мільйон двадцять чотири тисячі сто двадцять одну) грн 25 коп. заборгованості, 140 919 (сто сорок тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн 08 коп. пені та 17 475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 60 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 15.04.2016.
Суддя В.А. Ярема