Справа № 2-358/09/18
05 березня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
при секретарі Вітковської О.А.
розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з-я особа Восьма Харківська Державна нотаріальна контора про визнання права власності -
встановив :
Позивачка, ОСОБА_1, звернулась у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2, 3-я особа Восьма Харківська Державна нотаріальна контора, в якому просить визнати право власності в порядку спадкування за законом та за заповітом.
В обґрунтування поданого позову позивачка зазначає, що після смерті її батька - ОСОБА_3, відкрилась спадщина на 8/18 частини квартири АДРЕСА_1, яку він згідно заповіту заповів своїй дочці - ОСОБА_1, тому на підставі ст.ст.535,529 ЦК 1963 року та ст. 1216, 1220,1222, 1223, 1226, 1233, 1235,1236 ЦК України позивачка просить суд : визнати право власності за ОСОБА_3 - обов'язкову частку на 2/18 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4; визнати право власності за ОСОБА_3 в цілому на 8/18 частини квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом та обов'язкової частки в порядку спадкування за законом усього на 8/18 ч. квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначаючи, що позивачка має право лише на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_3, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 був власником лише 1/3 частини вищевказаної квартири .
3-яособа - Восьма Харківська Державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилась, надала заяву щодо розгляду справи за її відсутністю.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно довідки КП «Харківське міське БТІ » право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 - в цілому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХДЦП ГЖФ 26.02.1998р. №2А-98-107250.
Суд виходить з того, що квартира АДРЕСА_1 була приватизована на трьох осіб, і частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, оскільки інше не було встановлено договором між ними та не оспорюється сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яку вона згідно заповіту заповіла своєму сину - ОСОБА_2
Однак відповідно до ст. 525 ЦК України 1963 року непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року першої черги за законом є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
На момент смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Як свідчить довідка УПФУ в Київському районі м.Харкова на момент смерті ОСОБА_4 її чоловік - ОСОБА_3 був пенсіонером, тобто непрацездатним, тому мав право на обов'язкову частку у спадщині, яка складає 1/9 частину спірної квартири.
Згідно відповіді Восьмої Державної нотаріальної контори, наданої на запит суду, вбачається, що після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини ніхто зі спадкоємців не звертався.
Виходячи з вимог ст.ст.548, 549 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв - фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Згідно довідки Київської філії дільниці №18 КП «Жилкомсервіс» на момент смерті ОСОБА_4 в спірній квартири були зареєстровані та мешкали її чоловік - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2
Відповідно п.19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.
Як встановлено в судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, на момент смерті своєї дружини ОСОБА_3 був не працездатним, проживав разом із померлою в спірній квартирі та фактично прийняв спадщину - вступив в управління та володіння спадковим майном - обов'язковою часткою, яка складає 1/9 частину квартири АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 , яку згідно із заповітом , посвідченим 13.06.2006р. приватним нотаріусом, заповів своїй дочці ОСОБА_1 (до укладання шлюбу ОСОБА_1) . Зазначений заповіт оформлений відповідно до вимог ст. 1247 ЦК України, в судовому порядку не оскаржений.
Виходячи з вищенаведеного позовні вимог є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити . Визнати за ОСОБА_3 право власності на обов'язкову частку в спадщині - на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в цілому на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3.
На рішення через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бородіна Н.М.