11 квітня 2016 року справа № 823/1293/15
16 год. 47 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
суддів - Каліновської А.В., Мишенка В.В.,
при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 - за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2015 №1498/к «Про звільнення ОСОБА_3І.»;
- поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.05.2015 по день прийняття постанови суду;
- постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_3 та виплати їй середньомісячного заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом заступника Міністра юстиції України від 12.05.2015 №1498/к ОСОБА_3 звільнено з роботи у зв'язку із скороченням посади. Зазначене звільнення на думку позивача є незаконним, оскільки крім перейменування Головного управління юстиції у Черкаській області в Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області у діяльності даного управління юстиції жодних змін не відбулось, натомість мало місце збільшення структурних підрозділів (посад). Також зазначено, що відповідачем всупереч вимог ст. 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з моменту попередження про звільнення до дня звільнення не було запропоновану рівноцінну роботу та не враховано попередню роботу позивача. Окрім того, попередження про її звільнення відбулось без затвердженого штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, а Кадрова комісія, яка приймала рішення щодо подальшого працевлаштування позивача, такими повноваженнями не наділена. На час звільнення у відповідача були вакантними керівні посади, при цьому, навіть при необхідності проходження конкурсу на заміщення таких посад, у позивача такий обов'язок не виникав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, що при його прийнятті були дотримані вимоги Кодексу законів про працю України.
Заслухавши пояснення сторін у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні справи судом застосовується законодавство України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2013 № 592/к позивача призначено на посаду заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області, а 12.09.2013 останній присвоєно 9 ранг державного службовця.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2015 № 139/5 «Про затвердження переліку головних територіальних управлінь юстиції» відбулось впровадження нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у зв'язку з чим, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області набуло більшого обсягу повноважень і функцій, ніж Головне управління юстиції у Черкаській області.
07.02.2015 у Міністерстві юстиції України проведено засідання Кадрової комісії Міністерства юстиції України з питань підведення підсумків добровільного тестування та вивчення професійних, ділових якостей керівних працівників головних управлінь юстиції в областях та м. Києві для зайняття посад в головних територіальних управліннях юстиції. За результатами співбесіди з ОСОБА_3 Кадрова комісія попередила позивача про скорочення займаної нею посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області.
На підставі рекомендацій Кадрової комісії, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, 08.02.2015 позивача попереджено про наступне вивільнення та запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Від зазначеної посади ОСОБА_3 відмовилась, про що складено акт про відмову в написанні заяви на зайняття запропонованої посади від 12.05.2015.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.05.2015 № 1498/к позивача звільнено з роботи у зв'язку із скороченням посади, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За приписами ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 49 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою в орган по працевлаштуванню або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома органу по працевлаштуванню про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI передбачено, що Міністр призначає на посади керівників територіальних органів міністерства за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад. Повноваження Міністра юстиції України щодо призначення на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільнення їх з посад є дискреційним повноваженням Міністра.
Таким чином, призначення та звільнення з посади заступника начальника управління юстиції відбувається виключно першою особою Міністерства юстиції України.
Відповідно до листа Мінпраці від 07.04.2011 № 114/06/187-11 «Щодо надання роз'яснення» скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією. Чисельність працівників - це списочний склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. А тому скорочення штату - це зміна штатного розпису за рахунок певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 по справі № 823/1293/15 (К/800/42815/15) зазначено, що під час нового розгляду даної справи суду першої інстанції необхідно встановити наступне:
- чи належним чином було попереджено позивача про скорочення її посади та чи пропонувалась позивачу інша робота в день належного попередження про звільнення та з якого часу у відповідача виник обов'язок пропонувати позивачу вакантні посади;
- чи були наявні вакантні посади заступника начальника управління державної виконавчої служби - начальника відділу примусового виконання рішень УДВС, заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС, заступника начальника управління з питань державної реєстрації - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану в день попередження про звільнення та чи на момент належного попередження позивача про наступне звільнення було запроваджено конкурсний відбір на зазначені посади та чи оголошено про такий конкурс;
- коли саме проведено конкурс на заміщення зазначених керівних посад у ГТУЮ у Черкаській області.
Згідно із ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Стосовно належності попередження позивача про скорочення її посади та пропозиції позивачу іншої робота в день належного попередження про звільнення суд зазначає про таке.
Судом досліджено, що наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 затверджено типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції (набрав чинності 30.01.2015).
Згідно з абз. 3 п. 10 Положення про територіальні органи Міністерства юстиції України, затвердженого наказом 23.06.2011 № 1707/5, із змінами згідно наказу від 30.01.2015 № 115/5, начальник головного територіального управління юстиції має трьох заступників, у тому числі: першого заступника начальника головного територіального управління юстиції, заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації.
Враховуючи зазначене, скорочення посади заступника начальника головного управління юстиції відбулось безпосередньо та на підставі наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 в день набрання чинності цим наказом, яким така посада не передбачена, а саме 30.01.2015. Починаючи з 30.01.2015 Міністерство юстиції України набуло права попереджати заступників начальників головних управлінь юстиції про наступне вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Отже, попередження про наступне вивільнення і пропозиція іншої роботи на тому ж підприємстві, установі, організації пов'язується з фактом змін в організації виробництва і праці, а у даній справі - зі скороченням посади заступника начальника управління юстиції у Черкаській області.
Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр.
Структуру та штатну чисельність Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на 2015 рік затверджено Міністром юстиції України 06.02.2015 (а.с.22), у якій посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не передбачено.
Відповідно до п. 5 Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.1995 № 747 у кожному державному органі розробляються річні і перспективні плани роботи з кадрами, в яких визначаються заходи щодо їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, заохочення і контролю за їхньою роботою, в установленому порядку ведеться облік кадрів. З метою проведення аналізу стану роботи з кадрами можуть створюватися комісії, які періодично розглядають питання кадрових змін, організації роботи з кадровим резервом, вивчають професійну придатність окремих працівників відповідно до кваліфікаційних вимог.
Згідно з Положенням про Кадрову комісію Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2015 № 209/к (а.с.62 т.1), до завдань Кадрової комісії віднесено, зокрема, періодичний розгляд питань, пов'язаних з кадровими змінами в органах юстиції, вивчення професійних, ділових якостей осіб, які претендують на зайняття посад керівного складу територіальних органів юстиції.
Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання Кадрової комісії Міністерства юстиції України від 07.02.2015 було вирішено попередити ОСОБА_3 про скорочення посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області та запропонувати посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.14-25 т.2).
08.02.2015 позивача було персонально попереджено про скорочення посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області з одночасним пропонуванням посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, що була запропонована на підставі рекомендацій Кадрової комісії (а.с.9 т.1).
Від запропонованої посади ОСОБА_3 відмовилася, про що складено акт про відмову в написанні заяви від 12.05.2015 (а.с.76 т.1).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 було попереджено про скорочення її посади після затвердження 06.02.2015 структури і штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на 2015 рік, що відповідає вимогам ст. 492 КЗпП України.
Щодо наявності вакантних посад заступника начальника управління державної виконавчої служби - начальника відділу примусового виконання рішень УДВС, заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС, заступника начальника управління з питань державної реєстрації - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану в день попередження позивача про звільнення та запровадження конкурсного відбору на зазначені посади на момент належного попередження позивача про наступне звільнення суд зазначає таке.
За приписами ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністр як керівник міністерства призначає на посади керівників територіальних органів міністерства за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад.
Згідно із п. 10 наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» від 30.01.2015 № 115/5, перший заступник начальника головного територіального управління юстиції, заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації, заступник начальника з питань виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України. Якщо призначення осіб на посади начальника головного територіального управління юстиції, першого заступника та заступника начальника головного територіального управління юстиції здійснюється за результатами конкурсного відбору, Міністр юстиції України призначає таких осіб за рекомендацією кадрової комісії в установленому порядку.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну службу» право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Статтею 15 Закону України «Про державну службу» передбачено, що прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених ст. 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та визначено, що порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Частиною 3 цієї статті передбачено, що дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.
Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у державних органах затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169 (надалі - Порядок № 169).
Пунктом 3 Порядку № 169 визначено, що конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України, тому для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії. Очолює конкурсну комісію заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.
У п. 8 Порядку № 169 зазначено, що особи, які подали необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття вакантної посади державного службовця (далі - кандидати).
Відповідно до п. 9 Порядку № 169 - конкурс проводиться поетапно: 1) публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації; 2) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади; 3) проведення іспиту та відбір кандидатів.
Наявність інших вакантних посад, зокрема, першого заступника начальника головного територіального управління юстиції, заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації станом на 06.02.2015 підтверджується структурою і штатною чисельністю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на 2015 рік (а.с.22 т.2).
Наказом Міністерства юстиції України від 06.02.2015 № 216/к (а.с.26 т. 2) «Про утворення конкурсної комісії» утворено конкурсну комісію Міністерства юстиції для проведення відбору кандидатів та заміщення вакантних посад начальників головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та їх заступників.
Згідно із наказом Міністерства юстиції України від 06.02.2015 № 164/5 (а.с.32 т. 2) було затверджено порядок проведення іспиту кандидатів, перелік питань на перевірку знання кандидатами законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень та наказано заступнику Міністра - голові конкурсної комісії затвердити екзаменаційні білети за встановленою формою.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.02.2015 № 234/к оголошено конкурс на посади:
- заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області;
- заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на момент належного попередження позивача про наступне звільнення, 08.02.2015, було запроваджено конкурсний відбір на посади:
- заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області;
- заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Документи для участі у конкурсі на зазначені посади позивачем не подавались.
Стосовно звернення позивача від 06.03.2015 Міністерство юстиції України листом від 20.04.2015 № 2412-0-32-15/14 роз'яснило, що відбір саме на посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, здійснюється за рішенням Міністра юстиції України на конкурсних засадах (а.с.12-13 т.1).
Суд зазначає, що ст. 2 КЗпП України закріплено право громадян на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Роботодавець не має права автоматично переводити працівників на новостворені посади. Згідно чинного законодавства України працівники мають право самостійно вибирати переміщуватися їм на новостворені посади чи ні, а роботодавець зобов'язаний не самостійно здійснити переміщення, а лише за згодою працівників, запропонувавши їм зайняти відповідні посади.
Внаслідок відмови позивача зайняти запропоновану їй посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області її було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Стосовно того, коли саме проведено конкурс на заміщення зазначених керівних посад у ГТУЮ у Черкаській області, судом досліджено витяг з протоколу № 1 засідання конкурсної комісії Міністерства юстиції України відповідно до якого встановлено, що 17.03.2015 відбулося допущення до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад, проведення іспиту, оцінювання та підбиття підсумків письмового іспиту, ознайомлення кандидатів з результатами іспиту. 15.04.2015 та 24.04.2015 відбулося проведення співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит та визначено переможців конкурсу.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.
Суд зазначає, що Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 КЗпПУ, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату; чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому в силу ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу встановлених обставин справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства при звільненні позивача, а саме норми ст. 492 КЗпП України (належно попереджено про наступне звільнення, запропоновано нову посаду виходячи із її кваліфікаційних вимог та рекомендацій Кадрової комісії, від якої позивач відмовилась), а тому оскаржуваний наказ від 12.05.2015 № 1498/к «Про звільнення ОСОБА_3І.» є правомірним та не підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А. Рідзель
Судді: А.В. Каліновська
ОСОБА_4
Постанову складено у повному обсязі 18.04.2016.